Ми в шлюбі з чоловіком вже 11 років. У 2006-му я була вагітна двійнею - з нетерпінням чекали появи на світ двійнят (хлопчик і дівчинка). Хлопчик народився і прожив п'ять хвилин, а дівчинку врятували.
Напевно, як і багато жінок, я хотіла подарувати своєму чоловікові сина, тому я запропонувала йому піти на усиновлення.
Він мене підтримав
Тоді наші мрії були про сина років 3-4. Переглянувши наші документи, начальник служби, нам сказав: «Подивіться на фото цього хлопчика. Просто йому дуже потрібна сім'я, з будинку дитини його переводять в будинок інваліда, і на цьому його життя повністю зламається».
Взявши фото у руки, скажу чесно, я не була готова до дев'ятирічної дитини. Начальник служби розповіла який він: щирий, чесний, у всьому допомагає вихователям, з народження живе в будинку дитини і дуже мріє про сім'ю. У таких дорослих дітей шанси на усиновлення та набуття сім'ї дуже малі.
Ми поїхали на перше знайомство з Петром. Коли ми познайомились з ним ближче він без упину благав «Візьміть мене в сім'ю. Будь ласка. Я вмію пилососити, допомагаю нянечкам, я вам буду помагати в усьому, тільки візьміть мене».
І от як можна дивитись в очі дитині і казати, вибач, малюк, ми хочемо хлопчика поменше, ніж ти...
Ми відповіли: «Добре, ми тебе заберемо».
І тут Петро каже : «А знаєте, що я загадав на свій день народження 2 дні тому? Я загадав, щоб у цьому році у мене з'явилися мама, тато і собака. А у вас є собака?» Ми посміхнулися, подивилися з чоловіком один на одного і сказали: «Є». Дитина розплився в усмішці. Через три місяці Петя офіційно, за документами, став нашим сином, з нашим прізвищем
У Петі було багато різних діагнозів. Розвинений хлопчик був на 5-6 років.
Незважаючи на це наш синочок виявився дуже здібним, і тому ми швидко (екстерном) наздогнали своїх однолітків у навчанні.
Коли йому було 13 років, я народила доньку Єву, тому він допомагав мені у всьому, за сестричкою доглядав з особливою любов'ю
Усиновлені діти - це благословенні діти. Я щаслива мама. І тому хочу поділитися своєю радістю з вами. І ні дня, ні години, ані хвилини не шкодую про те, що 9 років тому сказала: «Так, я хочу, щоб він став нашим сином».