Автор вопроса: Алина Хома
Добрий день. Підскажіть будь ласка з чого краще почати, ми з чоловіком хочемо взяти дитину з інтернату, хоча в нас є уже троє. Точніше в мене син (12 р) від першого шлюбу і зараз двійня (хлопчик і дівчинка 3р.) з теперішнім чоловіком. Чесно кажучи я б краще хотіла зробити будинок сімейного типу і не знаю чого більше боюсь нашої бюрократіїї чи дітей з інтернату. Працюю 10 років в школі з них 5 років на посаді педагога-організатора та 5 років вчителя біології та вихователя групи продовженого дня, була і класним керівником. За ці роки у мене не було конфліктів з дітьми, а навпаки вони мене сприймали не як вчителя, а як подружку чи старшу сестру. Коли я була місяць в лікарні з двійнею, а вони народилися на 30 тижні, то я собі пообіцяла, що колись обовязково візьму дітей з інтернату,якщо дасть Бог вижити моїм дітям то я допоможу чужим. Ну мабуть прийшов час над цим питанням серйозно думати і працювати, адже я так розумію часу пройде не мало. Наперед щиро вдячна за будь яку інформацію
Ответ
Добрий день, Аліна! В Вашому питанні є багато запитів, які вирішити в письмовому режимі досить складно. Ми б рекомендували спершу звернутися за очною консультацією до фахівця з сімейного влаштування, який би допоміг розібратися в питаннях побудови стосунків з дітьми, в специфіці кожної з форм влаштування дитини, в тому, якого віку дитину ви бачите в себе в сім'ї. Дітей з інтернату боятися не варто), необхідно тільки зрозуміти, в чому вони особливі, чим відрізняються від дітей, які з народження виховуються батьками. А вони точно відрізняються. Але про це розповідають на курсах для майбутніх прийомних батьків. Щодо бюрократії... Всі документи абсолютно реально зібрати і пройти процедури пошуку дитини, а потім і оформлення її в Вашу сім'ю. Це з досвіду спілкування з багатьма-багатьма кандидатами)
