.jpg)
Вся відповідальність на вас, батьки!
«Лікар-узист, задумливо водить датчиком по моєму животу: „Хто тут у нас? Дівчинка! Яка прекрасна дівчинка! От і добре, от і правильно: спочатку роди няньку, а потім Ваньку“. Я всередині себе присягаю, що ні за що не буду робити зі своєю прекрасною першої дівчинки няньку. Ага, хочеш насмішити Господа — розкажи йому про свої плани». Психолог Катерина Дьоміна — про те, чому старші діти — це просто діти, а не батьки або няньки молодшим.
Починається завжди з малого: «Дитинко, пригляди за малим, поки він спить, я хоч в душ сходжу». Придивився, ніби нічого страшного не сталося. Малюк прокинувся, не ридав, старша трясла над ним брязкальцем і всіляко копіювала ваші інтонації. Задоволена і горда собою страшно: «Мама, правда, я молодець і твоя помічниця?». Так, сонечко, ти моя розумниця, ось тобі кіндер-сюрприз і поцілунок бонусом.
Далі — більше: «Постеж за братом на майданчику, я збігаю в магазин». Це вже складніше. На майданчику багато небезпек, та й інші діти поводяться непередбачувано. В цей раз обійшлося, наступного обійшлося. А на п'ятий раз мама повертається з магазину з пакетами, підходить до гойдалок, на яких старший гойдає молодшого, і раптом молодший з криком «Мама прийшла!» зістрибує і отримує залізякою прямо в лоб. Кров, травмпункт, скобки. Молодший заспокоївся швидко, а от старшого рвало, він все ще нервує і навідріз відмовляється йти гуляти на майданчик.
Перше протипоказання до того, щоб залишати малюків на піклування старших, якщо різниця у віці менше 12 років: вони фізично не можуть справлятися
Доглянути кілька хвилин, поки мама готує вечерю, — так. Але не гуляти одним, не залишатися вдома більш ніж на п'ять хвилин. Реальних п'ять! А не «Я на п'ять хвилин до сусідки, а ти помішувай кашу кожні півгодини».
Якщо різниця у віці між дітьми не менше 12 років, то малюків на піклування старших дітей краще не залишати.
Хтось може мені заперечити: «От раніше всі гуляли з братами-сестрами — і нічого». Так, гуляли. І вдома залишалися одні на цілий день. Раніше Я працювала в дитячій реанімації. Окріп, випав з вікна, ножиці, праска, удушення в грі, засунув намистину в ніс, і вона провалилася в легке, поклав руку на плиту — це тільки за перші три дні роботи.
Семирічний не може утримати п'ятирічного від небезпечних вчинків. А іноді ще й допоможе, наприклад, підсадить на підвіконня. Не зі зла, звичайно, чисто пізнавального інтересу. Ви почитайте уважно якісь «Денискіні оповідання» або Носова, збірник «Фантазери». Не з дитячої, а з дорослої позиції. Волосся дибки стає! То полізли на дах по пожежній драбині, то кашу варили, то тварин мучили, то на вулицю вибігли і заблукали. Я сама десь у п'ять років намагалася робити братові уколи порожнім шприцом (ага, в доктора грали). Дивом просто повітряну емболію не організувала пацану, він закричав сильно. Так що, будь ласка, оцінюйте можливості дітей реалістично.
Якщо різниця у віці 12 років і більше, можна використовувати старшого в якості повноцінного бебісіттера. Але тільки за домовленістю і за плату. Дивіться. Одна справа — залюбки пограти з молодшим тоді, коли тобі хочеться, і стільки, скільки хочеться. І зовсім інше — взяти на себе відповідальність за безпеку іншої людини, до того ж абсолютно нерозумної. У підлітка зазвичай свій, досить напружений розклад, який включає в себе школу, особисте життя, спорт і додаткові гуртки. Якщо ви розраховуєте на нього як на повноцінну робочу одиницю, ви повинні компенсувати витрати. Це можуть бути гроші або додаткові задоволення («Ти відпускаєш нас з татом увечері в кіно, а ми за це веземо тебе на каток в неділю»), якась дорога покупка.
При різниці у віці 12 років і більше, можна залишати старшу дитину в якості бебісіттера, але за умови домовленості і за плату.
З іншого боку, у всіх є свої громадські обов'язки в будинку, тому «займатися з молодшим» може бути оформлено як частину домашньої роботи. Але все це повинно бути узгоджено: скільки годин на день, по яким дням, закриває це квоту повністю або є ще якісь очікування (наприклад, сміття виносити). Мені цей підхід здається більш здоровим, ніж платити грошима. Все ж в нас тут родина, таке спеціальне об'єднання для підтримки і турботи один про одного, а не інкубатор з вирощування потомства.
Найголовніше, що необхідно тримати в голові батьків, — старші діти не винні, що ви народили собі ще спадкоємців і не розрахували сили. Ще раз повторю: якщо тільки не війна, то виховання і догляд за дітьми — це обов'язок батьків.
Старші діти можуть допомагати, можуть робити це добровільно і з задоволенням, але відповідальність — тільки на вас.
А часто бачиш (з величезним жалем, співчуттям і бажанням негайно втрутитися), як старших карають, лають за проблемну поведінку молодших, що той забруднився або впав, або загубився. «Тобі ж велено було стежити! Ти куди дивилася?!». А їй самій років сім. За нею б хтось наглядав.
І як часто в терапію приходять потім ці відповідальні, дуже дбайливі, дуже уважні дівчатка, у яких чомусь не виходить завести власних дітей. Тому що насправді всередині у неї є знання: «Діти — це непосильна ноша». Так що хочете коли-небудь онуків — самі займайтеся своїми дітьми. Це для всіх буде корисно.
Джерело:http://mel.fm/2017/01/18/nanny
