Психолог, дитячий та підлітковий психотерапевт - Тетяна Демірджі
Зміни, пов’язані з приходом дитини у сім’ю, завжди приємні. Разом з тим зміни - це завжди певний стрес, як для самої дитини, так і для сім’ї в цілому. Отже, поговоримо про те, як зробити цей перехід найбільш легким.
Режим дня.
Незалежно від того, якого віку дитина до Вас потрапила, вона прийшла з певного закладу. Як правило, у закладах є установлений режим дня: час їжі, час сну, час прогулянки та навчання тощо. Забираючи дитину з закладу, батькам часто хочеться змінити все у її житті. Вони бояться того, що життя дитини у їхній сім’ї буде схоже на її минуле життя в закладі, тому докладають багато зусиль для того, щоб все було інакше ніж в закладі. Однак, режим дня – річ корисна, оскільки дає відчуття стабільності та допомагає сформувати вміння у майбутньому жити згідно норм і правил.
У будь-якій сім’ї є певні традиції, порядок та структура існування, до яких дитина привчається одразу після народження. В сім’ї батьки постійно пояснюють дитині, чому саме вона має дотримуватись режиму дня: вставати в один і той же час, вмиватися, їсти, ходити до садочку чи школи, лягати вчасно спати. У закладі немає батьків, які пояснюватимуть дитині, чому важливо робити те чи інше, тому більшість вихованців, завершуючи інтернат, не розуміють норм та правил зовнішнього світу. Однак, режим дня – це гарна звичка для дітей, які перебували у закладі. Саме тому, не варто боятися бути схожими на заклад у тому, щоб дитина надалі планувала своє життя відповідно до звичного графіку.
Режим життя - це те, що спочатку зовні, а потім і на особистісному рівні допомагає дитині бути більш організованою та відповідальною. Звичайно, Ви можете поступово додавати якісь власні традиції та ритуали до того, що дитина звикла робити. Наприклад, додати час на гру з дитиною, спільні походи у кіно чи театр, а також запровадити традицію читання казок перед сном. Однак, загальний режим дня має залишитись: стабільний час для сну, процедури особистої гігієни, їжа, відпочинок та навчання або розвиваючі заняття.
Особисті речі та іграшки.
Потрапивши до Вас, дитина може мати особисті речі: фото членів сім’ї чи місця де вона народилась, одяг, улюблену іграшку та інше. Іноді ці речі можуть здаватися Вам зовсім безглуздим нагадуванням про минуле. Проте, цей «місток» між попереднім досвідом та новим варто зберегти. Ви можете запропонувати дитині спеціальну коробочку, куди вона може покласти, все, що вона хоче залишити на пам’ять. Згодом, дитина сама зможе перебрати зміст цієї коробочки. Дитина старшого віку може мати більше важливих для неї речей і спогадів пов’язаних з ними, ніж немовля. Проте і у немовляти може бути щось з минулого. Поставтеся до цього уважно та намагайтеся нічого не втратити. У майбутньому, коли Ви захочете розказати дитині про історію її життя та Вашого з нею знайомства, ці особисті речи або іграшки можуть стати Вам у нагоді.
Важливі контакти з минулого.
Ми не будемо у даній статті торкатися теми підтримки контактів з кревними родичами, тому що це потребує окремої уваги. Мова йде про персонал закладу, де дитина перебувала, соціальних працівників чи психологів, які брали участь у підготовці дитини до влаштування у Вашу сім’ю, медичного персоналу, який наглядав за дитиною поки Ви чекали на рішення суду, інших дітей із закладу, з якими спілкувалася чи товаришувала Ваша дитина. Звичайно, не всі ці люди стали для дитини значущими, не всіх вона запам’ятала, проте якщо є хтось, до кого дитина звикла, то Ви можете підтримувати контакт, особливо у перший час проживання у Вас. Щодо частоти зустрічей, то це теж залежатиме від ступеню важливості цієї людини для прийомної дитини. У перші пів року – орієнтовно раз на 1-2 місяці, а потім 2 рази в рік. Це можуть бути зустрічі на день народження дитини, спілкування по телефону та, можливо, якесь спільне дозвілля з усіма членами Вашої родини. У разі, якщо когось із друзів з закладу, де перебувала Ваша прийомна дитина теж було влаштовано у сім’ю і дана сім’я готова на відкрите і дружнє спілкування з Вами, то підтримка контакту буде досить корисною. Таким чином, Ви разом з іншими прийомними батьками власним прикладом зможете демонструвати дітям, що вони мають жити у турботі та сімейному середовищі, а також що бажання дорослих людей допомагати тим, хто цього потребує - є абсолютно природним.
Це лише деякі важливі рекомендації, що допоможуть Вам зменшити напругу при змінах, які відбудуться коли дитина потрапить у Вашу сім’ю, та значно полегшать процес адаптації і розвитку дитини у майбутньому.
