Коли в сім'ї з'являється друга дитина, батьки думають: «Це добре, діти житимуть в одній кімнаті». Вони вважають, що так триватиме нескінченно. Однак діти ростуть, і з часом необхідність ділити кімнату один з одним викликає в них дискомфорт.
Є багато різних думок із приводу того, добре чи погано те, що двоє дітей живуть в одній кімнаті. Учителі, швидше за все, поставляться до цього негативно. Педагоги часто стикаються із ситуаціями, коли дитина приходить до школи сонною й незібраною, оскільки не висипається, бо її старший брат пізніше лягає спати. Батьки, навпаки, вважають, що діти, проживаючи в одній кімнаті, зближуються один з одним.
Кращим виходом із ситуації, зрозуміло, буде виділити дітям окремі кімнати (особливо коли між ними велика різниця у віці). Але якщо батьки не мають такої можливості або якщо думають, що проживання в одній кімнаті здружить дітей, їм потрібно враховувати досить багато чинників. Останні можуть свідчити і на користь спільного проживання дітей в одній кімнаті, і проти цього.
Переваги
- Коли діти змушені ділити між собою кімнату, ключове слово тут – ділитися. Вони вчаться бути доброзичливими один з одним, миритися з тим, що хтось братиме їхні речі. Розвиток таких навичок у дитини потребує часу, і тому проживання з братом або сестрою в одній кімнаті може бути корисним.
- Практично в кожної дитини є улюблена іграшка або будь-яка річ, якою вона не хоче ні з ким ділитися. Це нормально, але загалом потрібно розвивати в дитини дружелюбність і готовність ділитися з іншими дітьми.
- Живучи в одній кімнаті, діти легше знаходять спільну мову й охочіше граються разом. Коли вони дорослішають, у них з’являється більше спільних інтересів.
- Проживання дітей в одній кімнаті згуртовує їх. Вони і в прямому, і в переносному сенсі стають ближчими один до одного й легше засвоюють сімейні цінності.
- Більшість дітей любить спілкуватися з однолітками й не любить бути на самоті. Багато дітей стверджує, що брат або сестра, які завжди знаходяться поруч, не дають їм почуватися самотніми.
Недоліки
- Якщо різниця у віці дітей становить 5 років і більше, іноді їх розпорядок дня суттєво відрізняється. Вони лягають спати в різний час. У міру дорослішання дітей ця різниця стає менш істотною, проте, поки молодша дитина ще маленька, потрібно пристосуватися до такої особливості. Наприклад, коли молодша дитина лягає спати, старша може ще деякий час погратися в іншій кімнаті.
- Крім того, діти не лише засинають, а й прокидаються в різний час. У дітей може бути різний час початку занять у школі та дитячому садку. Якщо молодша дитина ще не ходить у дитячий садок, імовірно, вона прокидається пізніше. Нарешті, діти можуть прокидатися в різний час через певні індивідуальні особливості. Якщо вони при цьому живуть в одній кімнаті, це може викликати незручності.
- Перш ніж діти навчаться бути доброзичливими і поступатися один одному, певний час між ними можливі розбіжності. Вони можуть брати речі один одного без дозволу, при цьому самі не бажаючи ділитися.
- Дорослішаючи, діти займають дедалі більше простору. У них з'являється більше речей. Тому двом дітям в одній кімнаті стає затісно. Батькам слід оптимізувати простір дитячої кімнати. Поширеним рішенням у таких випадках стає двох'ярусне ліжко.
- Чим старша дитина, тим більша в неї потреба в особистому просторі. Особливо це актуально в підлітковому віці. Необхідність ділити кімнату з молодшим братом чи сестрою в таких випадках може викликати проблеми.
Як забезпечити дітям комфорт
Зрозуміло, у ситуації, коли в сім'ї ростуть двоє дітей, найкраще подумати про можливість розширення житлоплощі і знайти такий варіант, коли в кожної дитини буде своя кімната. Однак якщо такої можливості в батьків немає, потрібно вжити заходів, щоб усунути можливі розбіжності між дітьми й забезпечити їм комфорт. І тоді переваги спільного проживання дітей в одній кімнаті виявляться сильнішими, ніж недоліки.
Батьки, які не мають можливості виділити дітям окремі спальні, радять, перш за все, позначити особистий простір кожної дитини. Це може бути ширма або шторка, за допомогою яких можна відгородитися за потреби.
Крім цього, варто дозволити кожній дитині облаштувати свою частину кімнати на власний розсуд: повісити на стіну плакат, прикрасити чим-небудь тощо.
Якщо діти заважають один одному, спричинюючи шум (ходять кімнатою, скриплять дверима, кашляють тощо), можна встановити в кімнаті джерело неголосного фонового шуму (наприклад, кондиціонер). Коли діти звикнуть до фонового шуму, присутність іншої людини в кімнаті не зможе потривожити їх сон.
Щоб мінімізувати всі незручності від проживання двох дітей в одній кімнаті, батькам доведеться докласти чимало зусиль. Такий процес може бути довгим і важким, але в майбутньому ці зусилля, безсумнівно, принесуть дітям велику користь.
Джерело: https://ru.childdevelop.com.ua/articles/upbring/5663/?_ga=2.204669335.664728455.1531911725-22270430.1519986024
