Чи можна навчити дитину радості? Звичайно. Головне — це знати, що працює на довгу перспективу, а що приносить лише одномоментні задоволення. Автор книги «Пробудити радість у дітях» (Awakening for Joy Kids) Джеймс Барас розробив «вправи для щастя», які можна виконувати вдома і в школі: вони допоможуть вашим дітям бути оптимістами, відчувати себе впевнено, бути відкритими і добрими до себе і інших. Вправи для дорослих теж є!
Багато вправ базуються на наукових дослідженнях. Наприклад, ми вчимо дітей працювати з настроєм: потрібно бути налаштованими на радість і не фокусуватися на тому, що поганого може статися — таким чином мозок легше знаходить і відчуває радість. Ми також навчаємо техніці майдфулнесс тому що доведено її вплив на зменшення стресу. І, звичайно, ми вчимо співчуття, тому що турбота про інших — це запорука хороших відносин та емоційного здоров'я.
Медитація подяки для дорослих...
Чому важливо практикувати подяку? Психологи з'ясували, що якщо ви відчуваєте себе вдячним, то ви відчуваєте себе щасливим і пов'язаним позитивною емоцією з іншими людьми. Якщо вчасно згадувати, що за багато чого у вашому житті потрібно бути вдячним, то негативний потік думок переривається і ви відчуваєте радість прямо зараз — за те, що оточує вас зараз.
Сядьте і прийміть зручну позу, сконцентруйтеся на зоні серця. На вдиху уявіть собі, що вдихаєте доброту, на видиху випускайте з себе негатив. Потім поміркуйте про якийсь з дарів вашого життя: про людину або ситуацію, за яку ви вдячні. Це може бути щось просте: у вас є зір, щоб бачити блакитне небо і яскраве сонце, у вас є їжа на столі, люблячий партнер, улюблена робота або хороші друзі. Що б це не було, відведіть собі час, щоб сказати тихе «спасибі» і відчути, як добре почувається і ваше тіло. Іншою вправою на подяку є «лист подяки», можна скласти список хороших подій у щоденнику або просто розповісти коханій людині про те хороше, що вас оточує. Коли ви практикуєте вдячність, радість росте в вас і поширюється на інших людей, не пропустіть можливості помножити радість!
... і для дітей
Почніть з обіду або вечері, коли ви сідаєте за стіл разом з дітьми: ви можете триматися за руки і поділитися почуттям подяки за добрі події дня, навіть такі прості, як перша квітка або дзвінок друга. У ці миті батьки і діти краще розуміють, що відбувається в житті один одного, це основа для взаєморозуміння. У школі ми радимо вчителям збирати дітей у коло і просити передавати один одному, наприклад, «чудесний камінь», при цьому кожен може висловити подяку за щось хороше. Вчителі можуть також просити дітей вести «щоденник подяки».
RAIN: Як дорослі можуть впоратися з труднощами
Життя не завжди сповнене радості, так просто не буває. Але пам'ятайте, що труднощі — це виклик для нас. І якщо ми культивуємо в собі радість, то вона не допоможе нам уникнути труднощів, зате завдяки їй ми впораємося з ними легше. Не боятися і не панікувати у важкий момент, а поводитися мудро, співпереживати — ще один ключовий навик для культивування радості.
Коли ми страждаємо, ми відчуваємо біль, гнів, страх або смуток. Техніка RAIN допоможе вам впоратися з цими емоціями. Ось етапи цієї техніки:
Розпізнати (Recognize), що ви відчуваєте. Назвіть ваші емоції.
Дозвольте цим емоціям бути там, де вони є (Allow it to be here), на кілька хвилин.
Дослідіть (Investigate) те, що ви відчуваєте на рівні тіла. Не намагайтеся аналізувати причини вашого стану або позбавитися його. Подивіться з боку на ваші емоції, з дослідницьким інтересом.
Не приймайте на особистий рахунок (Non-identification) цю проблему. Якщо у вас проблема, це не означає, що ви погана, дурна, негідна людина. І якщо ви відчуваєте гнів, страх або смуток — це не означає, що ви — злюка, боягуз або плакса. Всі коли-небудь відчувають емоції різного характеру, це життя.
Якщо дослідження ваших емоцій дається вам важко, то замість цього спробуйте попрактикувати майндфулнесс або медитацію подяки, ви можете повернутися до аналізу ваших емоцій пізніше.
Часто найголовнішим для вас може стати доброта до себе: не докоряйте, не проклинайте себе, від цього стане тільки гірше. Пам'ятайте, що біль, який ви відчуваєте — відчувають практично всі люди. Дослідник Христина Нефф пропонує в таких випадках покласти руку на серце і посилати самому собі позитивні думки, наприклад: «Страждання — частина життя», «Я переживу страждання з добротою і співпереживанням». Ця практика що заспокоює, підвищує емоційну реактивність щодо інших і допомагає менше ображатися на долю.
Формат думок для дітей
Ми всі хочемо захистити наших дітей від труднощів, але це не завжди можливо, крім того, що дітям доведеться потім справлятися з ними самостійно. Для того, щоб підготувати дітей до цього, нам знадобляться практики радості і подяки, які ми робимо в хороші часи: вони дають енергію для боротьби з проблемами. Але ігнорувати свої емоції діти ні в якому разі не повинні. Їх просто треба вчити переформатувати думки.
Негативним думкам треба протиставити реалістичну перспективу. Дайте дитині аркуш паперу, розділений на дві колонки. Нехай у першій колонці дитина напише свою настирливу негативну думку, наприклад: «У мене не виходить математика» або «Ніхто мене не любить». А у другій колонці потрібно написати протилежне за змістом або вираз що нейтралізує, наприклад: «Математика — складна, але я приймаю виклик і нічого страшного, що у мене не все виходить, я ж вчуся!» або «Якщо одна людина образила мене, не означає, що я нікому не подобаюсь, я буду відкритим і веселим, тому що я буду хорошим другом іншим людям».
Вчіть дітей співпереживанню
Допомагаючи іншим людям у важкій ситуації, ми зміцнюємо наші відносини, а це, в свою чергу, важливий ресурс для наших важких ситуацій. Спробуйте так: попросіть дітей подумати про когось, у кого зараз труднощі (людина, тварина, наша планета). Потім попросіть їх придумати, що б вони могли зробити, для того, щоб допомогти. Звичайно, мова про маленькі жести, не треба змушувати дітей думати над тим, як вирішити цілу проблему: діти можуть написати листівку з побажаннями одужання хворому, подзвонити другу, обійняти собачку, яка їх чекала вдома, полити квіти, яким хочеться пити. Вчіть дітей помічати, що в інших є труднощі, і допомагати, так вони будуть на одній хвилі зі світом, що їх оточує. А це дуже приємне відчуття!
Джерело:http://womo.ua/oda-radosti-kak-kultivirovat-radost-v-detyah/
