З блогу Світалани Ісаєвої
Я продовжую з вами ділитися і розповідати про своїх дітей.
Сьогодні я розповім про чудесного хлопчика на ім'я Сашко. Вперше фото Сашка я побачила півтора роки тому, на сторінці в «Фейсбуці» Уповноваженого Президента з прав дитини Кулеби Миколи Миколайовича. І щось всередині мене перекинулася. На мене з монітора комп'ютера дивився хлопчисько в окулярах, як у Паганеля (з фільму «Діти капітана Гранта»). Ми відразу набрали номер Уповноваженого Президента з прав дитини Кулеби Н.Н., і він нам призначив на наступний день зустріч. Так як у нас сім'я особлива, - ми всиновляємо дітей, яких ніхто ніколи не усиновить і не подарує їм шанс на сім'ю і щасливе життя, ми дуже добре знайомі з Миколою Миколайовичем.
Після зустрічі він нас направив в службу у справах дітей, де на той момент був Сашко.
Прийняли нас дуже добре, я б навіть сказала дуже тепло. Переглянувши наш пакет документів, ви не повірите, але, як у казці, у нас тоді був пакет документів готовий і на руках, нам показали відеоанкету Сашка.
Так, я розумію, що няні і вихователі дитячого будинку годують дітей своїми прогнозами і передбаченнями, що «тобі 8 років, ти особливий дитина...». У Сашка порушена координація рухів при ходьбі, він дуже погано бігає, і з ним треба ходити, тримаючи за ручку, тому що у нього заплітаються ніжки і він може впасти. У нього була анемія. Поразка ЦНС. Біомама до останнього кололася всякими психотропними препаратами і дуже мріяла позбутися плоду. У Сашка косоокість, і без окулярів він далі свого носа нічого не бачить. І багато-багато іншого.
Коротко про Сашко: він народився на 26-му тижні з масою тіла 810 грамів, його помістили у відділення недоношених клініки «Охматдит». Мама відразу написала від нього відмову і з чистим серцем покинула пологовий будинок. За перший місяць малюк набрав всього 110 грамів. У лікарнях Сашко перебував майже три роки і потім був переведений в будинок дитини.
Але, переглянувши відеоанкету Сашка, ми з чоловіком побачили хлопчика, у якого в очах жила надія, віра, що у нього буде сім'я, мама і тато.
Ми отримали дозвіл від служби на зустріч з хлопчиком і одразу ж поїхали в будинок дитини.
І ось перша зустріч відбулася. До нас завели в кімнату хлопчика, у якого відразу було видно, і затримка в розвитку, і недостатність ваги в його віці. У свої вісім він виглядав на п'ять років, тому що наша п'ятирічна дочка була з ним одного росту і розвитку одного.
Але ми не відступили і сказали «так». Через деякий час Сашко став офіційно нашим сином.
Так, період адаптації його в родині проходив нелегко. Ми не зациклювалися на його діагнози, і поступово в хлопчика почала зростати впевненість у тому, що його люблять, Сашко почав перемагати свої страхи.
А що йому потрібно було? Йому потрібно було ласкавий дотик мами, бачити її теплий погляд, відчувати її любов, знати, що він бажаний в цій сім'ї і улюблений.
Ми почали з ним займатися вдома, вчити букви, писати палички, потім перейшли на прописи.
І ось у вересні минулого року в 9 років Сашко, незважаючи на свої діагнози, пішов в перший клас загальноосвітньої школи. У Сашка прекрасна пам'ять, він віршики не вчить, йому варто прочитати вірш 15-20 разів, і він вже знає його на пам'ять.
Сашко чудово читає, так, він може взяти газету і спокійно вам прочитати, пише речення і невеликі диктанти.
І ось після нового року нас перевели в другий клас. Наш синуля вже другокласник, тому що програму першого класу я з ним пройшла ще до школи. Ми потихеньку, правда, дуже повільно, стали набирати у вазі. Він дуже любить (це наш секрет), щоб йому чухали спинку. Сашко ніжний і ласкавий.
Так, бувають іноді деякі проблеми з його діагнозом «ураження ЦНС».
Але у мене питання, хіба зі здоровими дітьми, яких ви самі народили, у вас немає ніяких проблем? У них ніколи не буває примх?
Любіть своїх дітей, незважаючи ні на що, даруєте їм любов, турботу і ласку. Частіше проводьте з ними час. Будьте іноді дітьми: бешкетуйте, бігайте, грайтеся, ліпіть, клейте з ними. Дітям важливо бачити, що батьки у них найкращі.
Я бажаю всім вам родинного щастя, домашнього затишку.
А чому я назвала свою розповідь про Сашка «Поцілований Богом»? Тому що вважаю, що Сашко дійсно поцілованный. Незважаючи ні на що він чекав, вірив і сподівався, і його мрія здійснилася.
Джерело:http://mrpl.city/blogs/view/potselovannyj-bogom
