Іноді діти можуть здаватися неслухняними, діючи природним для них чином. Потрібно навчитися розрізняти погану поведінку дітей та їхню реакцію на зовнішні умови або вікові особливості. Так ви зможете запобігти проявам поганої поведінки дитини й будете ставитися до неї з великим розумінням. Розглянемо найбільш поширені особливості поведінки дітей, у яких батьки бачать непослух.
1. Дитина не контролює себе
Дослідження показали, що ділянки мозку, які відповідають за самоконтроль, повністю формуються тільки до юнацького віку. Тому контролювати себе дитина вчиться довго й поступово. Разом з тим багато батьків очікують від дитини дотримання суворої дисципліни вже з раннього віку. Наприклад, більшість батьків вважає, що вже в 3 роки дитина повинна справлятися з бажанням зробити те, що їй суворо забороняють. Однак у більшості дітей така навичка формується тільки з 4 років. Розуміння того, що діти не завжди здатні себе контролювати через недостатній розвиток відповідної ділянки мозку, допоможе м'якше реагувати на погану поведінку дитини.
2. Дитина дратівлива
Ми беремо дитину з собою в магазин, в парк й неминуче зіштовхуємося з перепадами настрою, гіперактивністю або вередуванням. Щільний графік, дратівливість і занепад сил дуже позначаються на сучасному сімейному житті. За результатами соціологічних опитувань, 28 % батьків постійно відчувають занепад сил, а 45 % зовсім не мають вільного часу. За таких умов діти схильні накопичувати негативні емоції через велику кількість занять й ситуацій вибору. Для того, щоб поведінка дитини було спокійною, їй потрібно забезпечити збалансований розпорядок, що включає в себе рухливі ігри, заняття в спокійних умовах та відпочинок.
3. Дитина вередує через голод або хворобу
Чи траплялося вам коли-небудь бути не в настрої через голод або від недосипання? У маленьких дітей емоційна реакція, викликана втомою, голодом, спрагою або нездужанням, значно сильніша. У стані втоми в дітей значно знижується здатність контролювати емоції. Багато батьків помічають різкі зміни в поведінці дитини за годину до їжі, а також тоді, коли вона прокидається серед ночі або хворіє. Діти в таких випадках не завжди можуть самостійно подбати про себе.
4. Дитина бурхливо висловлює почуття
Нас завжди вчили тримати під контролем або приховувати сильні емоції. Часто нас змушували відволікатися від них або придушувати. Діти так не вміють. Для вираження сильних емоцій вони кричать або плачуть. Дозвольте малюкові вільно висловлювати свої почуття. Не реагуйте занадто емоційно на такі прояви й не карайте за них дитину.
5. Дитина занадто активна
«Сиди рівно!», «Не бігай навколо столу!», «Не стрибай на дивані!» - такі фрази діти багаторазово чують протягом дня. Однак їм життєво необхідно багато рухатися, щоб рости й повноцінно розвиватися. Потрібно проводити час на вулиці, кататися на велосипеді, грати в рухливі ігри, повзати, ухилятися від різних предметів, стрибати, бігати та всіляко розвивати спритність. Коли дитина занадто активна, не дорікайте їй за погану поведінку. Краще пограйте разом з нею на спортивному майданчику або у дворі.
6. Дитина все робить по-своєму
Діти часто вступають у суперечки з батьками з приводу того, що їм одягнути. Наприклад, в прохолодний день дитина може заявити, що піде гуляти в шортах, тоді як батьки вважають, що їй варто вдягти штани. Як тільки діти починають ходити, вони намагаються робити все самостійно, а вже в дошкільному віці вони проявляють ініціативу, планують свої дії. Часто батьків дратує, якщо дитина, наприклад, зірвала з грядки зелені помідори, обстригла собі волосся, побудувала замок зі щойно випраним простирадлом. Однак дитина таким чином учиться планувати, приймати рішення та робить перші кроки до набуття самостійності.
7. У сильних сторін характеру дитини є зворотна сторона
У кожного з нас є сильні сторони характеру, які в деяких ситуаціях можуть ускладнювати життя. Якщо ми здатні добре фокусуватися на чомусь, нам дуже складно бачити загальну картину подій. Якщо ми чутливі, то вбираємо негативні емоції свого оточення, немов губка. Так само відбувається і в дітей. У дитячому садочку вони можуть підкорятися встановленим правилам, але вдома погано справлятися з емоціями (наприклад, дитина буде кричати, припустившись помилки). Діти можуть бути обережними й розважливими, але відмовлятися робити щось нове (наприклад, піти пограти у футбол). Вони можуть бути емоційно залучені в те, що відбувається в даний момент, але при цьому абсолютно не організовані (наприклад, не прибирати іграшки в себе в кімнаті). Батькам слід розуміти, що в сильних сторін характеру завжди є зворотна сторона. Це допоможе ставитися до дитини з великим розумінням.
8. Дитина привертає до себе увагу
Дитина вимазує обличчя йогуртом, виривається та змушує бігати за нею, коли ви намагаєтеся почистити їй зуби, взуває ваші туфлі замість своїх, коли ви збираєтеся на прогулянку. В окремих випадках своєю так званою «поганою» поведінкою дитина запрошує вас пограти з нею. Діти люблять побешкетувати та отримують величезне задоволення від спільних занять, які викликають сміх, подив і хвилювання. Батьки схильні грати з дітьми за встановленими ними правилами, і коли діти ці правила порушують, розглядають таку поведінку як непослух. Насправді це не так. Приділіть грі з дитиною достатньо часу – тоді дітям не потрібно буде поводитися зухвало для залучення уваги.
9. Дитина відображає наші емоції
Багато досліджень підтверджують, що такі емоції, як ентузіазм, веселощі, смуток, страх або злість, передаються від людини до людини за частки секунди. При цьому людина сама цього не усвідомлює. Діти особливо сприйнятливі до настрою батьків. Якщо ми постійно роздратовані, пригнічені або засмучені, вони переймають наші емоції. І навпаки: коли ми спокійні та впевнені в собі, діти стають такими ж.
10. Дитина бунтує проти встановлених правил
Якщо сьогодні під час прогулянки ви купите дитині шоколадку, а завтра відмовитесь це робити, тому що шоколадка переб'є дитині апетит перед обідом – дитина буде вередувати. Сьогодні ви прочитали дитині на ніч кілька казок, а завтра – всього одну? Тоді вона попросить почитати їй ще. Коли батьки необґрунтовано встановлюють дитині обмеження, вона засмучується, починаючи плакати або кричати. Як і дорослі, діти хочуть знати, чого їм очікувати. Якщо чітко пояснити дитині рамки дозволеного й самому дотримуватися встановлених правил, дитина поставиться до цього набагато спокійніше.
Джерело:https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/3581/
