Автор: Ольга Валяєва
Зцілення вашої внутрішньої дівчинки стане відмінною базою для того, щоб інакше ставитися до своєї доньки.
Нещодавно спілкувалася з однією мамою, у якої четверо дітей. Два старших сина і дві молодші дочки. Мама скаржилася саме на дочок. Що ось з синами не знала проблем, а ці дівчатка.... Я запитала, у чому складність, відповідь мене трохи здивувала, хоча в чомусь зовсім не здивувала.
«Ось старшій12 років. Вона типова блондинка. Їй взагалі нічого не треба. Тільки всяка дурниця – танці, пісні, малювання. Ніби цим заробиш в житті. Вчитися не хоче. В школу ходити не хоче. Сьогодні встала і сказала, що нікуди не піде, тому що нічого не вивчила. І їй бачте прогул краще ніж двійка! То вона в школу не йде, тому що сьогодні некрасива. То у неї надіти нічого. Настрою немає. В інститут вона не хоче. Добре хоч варить супи. Як вона буде жити – не уявляю. Так втомилася її ганяти!»
Я навіть не стала питати про молодшу. І задумалася. Задумалась, бо не вперше чую про такі проблеми з дівчатами. Та тому що для мене почуте не є проблемою. Я б раділа, що росте жінка, що у неї правильні цінності всередині, орієнтири і пристрасті. Хоча це я зараз так думаю.
Коли я вчилася в школі і інституті, разом з хлопцями сміялася над блондинками, які самі нічого не можуть, нічого не розуміють. І було дуже прикро, коли потім ці ж хлопці тим самим блондинкам дарували квіти і водили в кіно, а я, вся така розумна, залишалася вдома і без квітів. Колись мені здавалося, що я повинна все вміти і робити сама, щоб якщо що, то я не пропаду. Вміти саму себе забезпечити. Вміти самій шпалери переклеїти. І навіть закінчити ніжинський університет.
Я пам'ятаю себе такою з дитячих років – особлива любов до чоловічих ігор, занять. То я Робін Гуд, то гардемарин, то Хлопчиш-Кібальчиш. Ніколи в іграх я не була принцесою, Попелюшку я вважала якоюсь дивною, всі інші принцеси здавалися нудними. А ось лицарі! Пірати!
Моїми друзями, звичайно ж, були хлопчаки. І це визначало заняття – козаки-розбійники, війна, бої. Більшу частину свого життя я прожила хлопчиком. Це особливим чином вплинуло на моє життя, моє здоров'я, моє відношення. І поки я виховую своїх хлопчаків, я все частіше задаюся питанням – а як виховувати дівчаток? Відповідей я знайшла багато – в писаннях, в лекціях Вчителів, у спілкуванні з тими, у кого добре виходить виховувати дівчаток. Спробую впорядкувати ці постулати.
Насправді, збираючи все це, у мене було відчуття, що саме такого дитинства мені б хотілося. І зараз я заново проживаю багато з цих пунктів, заново зрощуючи в собі дівчинку. Це здається мені відмінним критерієм того, що список гарний і практичний.
Виховувати дівчинку – величезна відповідальність
Почну з того, що хлопчиків виховувати простіше. З багатьох причин. Хлопчики народжуються «порожніми», і їх потрібно багато чому навчити, багато в них вкласти (якщо говорити саме про цінності і відносинах). Не так страшно десь помилитися, якщо хлопчик ще не виріс, ще багато можна в ньому виростити. Складно – якщо поруч немає чоловіка. А якщо чоловік є, і він хороший, то цього буває достатньо.
З дівчатками інакше. Ми народжуємося вже повними. Максимально повними цінностями, принципами, у нас вже закладено і служіння, і турбота, і любов. Знову згадую історію матусі з початку цієї глави, і знову переконуюся в цьому. Тому завдання батьків тут більшою мірою – не поламати. Не нашкодити. Не спалити все те хороше, що в ній є. Погодьтеся, відповідальність величезна. І ціна помилки вище. Якщо зламаєш те, що створювала не ти – то як чинити?
Дівчатка чутливіші, раниміші, образливіші. Тому будь-який зрив емоцій, будь-яке підвищення голосу, покарання можуть надломити її психіку. І зробити з неї або справжнього «робокопа», або постійно скривджену дитину.
Дівчинка – принцеса.
Це сказано вже мільйони разів, але корінь слова «дівчинка» — «діва» — це означає божественна. Це і про ту повноту, з якою дівчинка вже приходить у цей світ, і про особливе випробування для сім'ї з її приходом.
А якщо перевести це на більш зрозумілий нам рівень, кожна дівчинка – принцеса. Принцеси бувають різні. Бувають дуже м'які і працьовиті, бувають дуже творчі і легкі на підйом, бувають і бойові принцеси, але навіть вони – принцеси.
Бачити у своїй дівчинці божественну іскру, навіть якщо вона далека від класичного розуміння дівчинки – не сидить на місці, б'ється з хлопцями, не любить готувати. Просто вам попалася принцеса з роду воїнів. Так вам обом належить по долі. Але навіть з таким характером вона – принцеса. Може бути, вона не стане носити красиві плаття і укладати волосся красиво. Може бути, вона буде байдужа до корон і прикрас. Але все одно варто ставитися до неї як до принцеси. З повагою, пошаною і захопленням.
Впевненість у своїй красі. Наряджати, балувати.
99 відсотків жінок вважають себе не дуже гарними. Навіть ті, кого всі інші вважатимуть красунями. Тому що в дитячі роки ми багато чули епітетів про свої криві або кістляві ноги, довгий або горбатий ніс, тонкі або дуже пухкі губки і інші частини тіла.
Найбільшу лепту в це вносять батьки, а точніше мами. Вони, звичайно, по любові. А виходить не дуже. Мама намагається зробити доньку найкрасивішою в своєму розумінні краси, але хто сказав, що її розуміння вірне? А деякі мами і зовсім несвідомо конкурують з дочкою, тому всіляко намагаються пояснити їй, що вона не дуже хороша.
Тому якщо стосовно дочки ви зможете не допустити таких оцінок зовнішності в негативну сторону – це вже перемога, а якщо ви ще й будете постійно говорити їй, яка вона гарна, які гарненькі у неї очі, волосся і все інше, то з самооцінкою вашої дівчинки все буде набагато краще.
Передбачаю обурення, що вона зазнається і розквітне, що можна і перехвалити. Ви правда думаєте, що це можливо? Чи ми таким чином переконуємо себе, що нас хвалили достатньо, щоб ми виросли нормальними людьми?
Наряджайте своїх принцес, балуйте їх. Нехай вони в дитинстві відіграють свою партію принцеси, щоб мати хороший фундамент для подальшого розвитку.
Правильне навчання – того, що згодиться
Мені здається, що я весь час про це кажу. Але варто сказати ще раз. Вчіть дівчинку того, що їй знадобиться в житті. Не змушуйте її в школі зубрити все на п'ятірку, особливо те, що вона не любить. Радійте однаково і трійкам з хімії, і п'ятіркам з праці. Бо жодна хімічна формула і жоден фізичний закон в житті їй не знадобиться. А самооцінку вбити можна легко, як і нервові клітини. Або поставити неправильний вектор розвитку, щоб вас порадувати.
І навчайте того, чого жодна школа не вчить. Як бути жінкою, як будувати стосунки, як варити той самий борщ і пекти пироги, як прасувати сорочки, як укладати волосся. Ось це те, що їй абсолютно точно в житті знадобиться. Те, що їй потрібно і важливо. Але де цьому навчають?
Зберегти її чистоту
Знову ж таки – якщо дівчинка народжується вже повною, наповненою всім найкращим, то наше завдання все це зберегти. Зберегти її чистоту – як фізичну, так і моральну. Для дівчинки страшні не тільки дошлюбні зв'язки. Є й інші невеселі речі – алкоголь, куріння, наркотики, жаргонна мова. А крім того надмірна прихильність до грошей, гаджетів, моди, фаст-фуду, телевізору. Спокус у цьому світі багато, і деякі здаються не такими вже й страшними. Просто ставте собі питання – чи несе це користь моїй дочці? І чи не втрачається в цьому її чистота – фізична, емоційна, інтелектуальна, духовна.
Найважче в цьому місці те, що починати говорити про це потрібно якомога раніше. Тому що коли прийде час – вона вже не буде готова вас слухати. Якщо з самого дитинства вона буде знати, що чоловік у неї повинен бути один, що постіль тільки після заміжжя, якщо це буде нормою в її очах в дитячому віці, то більше шансів, що ставши підлітком, вона зробить вибір на користь чистоти.
Цінності прищеплюються з пелюшок, особливо дівчаткам. Тому що у них і так все це закладено всередині, їй буде близько те, що ви розповісте. Їй сподобається казка, де у принцеси тільки один принц на все життя, і живуть вони не завжди просто, але разом. Їй сподобається казка про те, як злий чаклун хотів обдурити і викрасти принцесу, вкравши її поцілунок, а принцеса відмовилася і врятувалася. І так далі. Транслюйте дівчинці завжди, наскільки важлива чистота. Своїм прикладом, прикладом героїв мультиків, казок, книг.
Поважати її батька
Хоча цей пункт варто було б поставити першим, я вирішила помістити його в середину, щоб мене не з'їли. Жартую, але в кожному жарті лише частка жарту. Справді, щоразу, коли я кажу, що батька дітей треба поважати, натикаюся на дикий опір жінок. Особливо тих, які вже в розлученні. Аргументи бувають різні, але, зазвичай, він такий-сякий і поважати нема за що.
Просто подумайте, що ви передаєте своєї дочці. Навіть не кажучи ні слова, тільки усмішкою можна подати їй знак, що чоловіки – нікчеми. І вона обов'язково запам'ятає це на все життя.
Якщо ви одного разу вибрали цього чоловіка батьком своєї дочки, несіть за це відповідальність. Пам'ятайте тільки хороше, що було між вами, і розповідайте про це дочці. Як можна частіше. Заохочуйте їх спілкування, адже для дівчинки тато – це перший роман. Якщо він дасть їй відчуття потрібності і любимости, їй буде простіше жити. Якщо вона буде відчувати його захист і підтримку, їй буде легше будувати відносини з чоловіками.
А якщо він сам нічого такого особливого не робить, ви робіть. Розповідайте їй про те, як тато про неї дбав, коли вона була дитиною. Як він купив їй перше плаття або перші туфельки. Як всім хвалився її фотографіями. Як захистив колись в дитячому саду. Набирайте таких цінних дрібниць і розповідайте, розповідайте. Не будьте ревнивецею, не діліть дитини, не вимірюйте, хто зробив більше, а хто менше. У вас мета – допомогти їй стати щасливою, а не звести рахунки.
Якщо тато поруч і готовий надавати дочці увагу – допоможіть йому. Запропонуйте йому дарувати їй на свята квіти, як справжній принцесі. Нехай іноді у них будуть виходи в кіно або в театр удвох. Делегуйте йому повністю захист дочки – в будь-яких обставинах. Виховання, навчання – все це ваше завдання, і часу з дочкою вам потрібно проводити більше. І чому б не розповісти їй багато хорошого про її батька? І вам корисно тренуватися, а їй – як бальзам на душу.
І найкраще, що ви можете це зробити – бути щасливою поруч з її татом. Щоб її тато любив вас, захоплювався вами, надавав увагу. Дівчинка дуже любить тата, а значить, прагне стати тією, кого він любить більше за всіх. Якщо чоловік більше всіх любить вас, то вона захоче бути такою як ви.
Не критикувати, давати зворотний зв'язок тільки коли це дуже потрібно і дуже м'яко
Жінки дуже вразливі. З самого дитинства. Будь-яке необережне слово заподіює біль. Ми часто прагнемо дівчаток «загартувати» та підготувати до складного життя. Тому краще вже ми почнемо їх критикувати, виправляти, щоб вони звикли. Але чого ми цим досягнемо?
Проводилося дослідження. Якщо за спиною у жінки чоловік починав сміятися над кимось, 90 з 100 жінок брали це на свій рахунок і оберталися, щоб перевірити. Тобто ми настільки чутливі до критики, настільки напружені, що будь-які слова за спиною сприймаємо як сказані нам.
Не критикуйте дівчаток. Будь ласка. Згадайте, як опускаються руки, коли ти старалася, підлога будинку мила, а мама відразу ж вказала на брудні кути. Згадайте, як нічого не хочеться робити після того, як тебе тикають носом в жирний посуд, помилки в зошиті, кривий шов, неправильно накладену тінь.
У більшості випадків взагалі краще мовчати. Дівчинка напевно та сама побачить кривизну своїх стібків. А якщо їй на це тицьнути, може перестати шити взагалі. У мене була шикарна вчителька з праці в школі. Напевно тому я так боюся шити. І навіть маючи велике бажання і гарну машинку вдома, не можу почати. Тому що за будь-яку помилку нас били по руках, примовляючи «погані ручки!». А як покарання як-то змусили всім класом їсти білий соус. Без нічого. Просто тому що ми не здогадалися принести для цього соусу гарнір.
Там, де зворотний зв'язок потрібен і важливй, намагайтеся робити це дуже м'яко і делікатно. Не безпосередньо. Може бути, варто просто натякнути, і вона сама все зрозуміє. Поекспериментуйте, щоб відчути цю грань.
Багато творчості не буває
Жіноча енергія тісно пов'язана з творчістю. Якщо дівчинка не буде нічим таким займатися, рано чи пізно її охопить апатія, депресія. Творчість буває різна, і кожна дівчинка вибирає для себе сама. В цей момент. Через якийсь час її смаки можуть змінитися, і це нормально.
Якщо вона розлюбила заняття музикою, не стійте над нею з батогом. Дозвольте їй відпочити від музики – і може бути, вона знову повернеться до цього захоплення. Дозвольте їй пробувати різне – танці, співи, малювання, вишивання, в'язання. Нехай вона сама вибере те, що їй близьке. Дозволяйте їй починати нове, дозволяйте їй кидати старе.
Для дівчинки головне – це зберегти в собі творчий запал. А не отримати диплом музичної та художньої школи, розряд з гімнастики і перемогти в танцях. Дозвольте їй займатися творчістю не заради результату, а насолоджуючись процесом. Не чекайте від цих захоплень корисності, закінченості, успіхів і дипломів. І побачите, як її очі будуть блищати від радості.
І в міру зростання дівчинки не ставте табу на творчості. Адже те, що ми легко дозволяємо дітям в п'ять-десять років, в п'ятнадцять вже вважається «пустим заняттям» і «гаянням часу». Творчість для неї не обов'язково стане професією. Це буде її спосіб проживати різні ситуації, знімати стрес, пізнавати світ і саму себе, відкривати своє серце. І не тільки це.
Захищайте її
Обов'язково захищайте. Від хуліганів і недобрих людей. Від тих, хто підриває її віру в себе. Від нападок в школі – не чекайте, що вона сама розбереться. Так вона тільки замкнеться в собі або навчиться битися і виживати. Воно вам треба? Від шкідливого впливу незрозумілих людей – добре б знати, з ким ваша дочка спілкується, до кого прислухається. Від зайвих спокус цього світі. Від нічних прогулянок на самоті. Від того бруду, якого у світі достатньо. Від надмірного навантаження на її психіку. Від побоїв і покарань, криків і образ. Від величезних очікувань – ваших же, між іншим. Від надмірної праці по дому – їй ще все життя прати, прасувати і готувати. Від зайвої відповідальності, особливо за молодших братів і сестер. Від ваших негативних емоцій, якими ви можете легко її надломити. Від ваших сварок з чоловіком і батьком дочки. Від ваших труднощів на роботі. Від ваших нездійснених мрій, які так хочеться реалізувати за рахунок неї.
Якщо дівчинка виросте в такій атмосфері любові і турботи, як в теплиці, їй буде простіше будувати відносини в майбутньому. Вона зможе зберегти свою чистоту, ранимість, наївність, скромність. Пам'ятайте, що раніше жінки все життя перебували під захистом – спочатку батька, потім чоловіка, потім сина. Це було страшно і безглуздо, якщо жінка раптом залишалася наодинці зі всім тим, що відбувається навколо неї. І перший етап – етап дитячої захищеності – один з найважливіших. Він базовий, фундаментальний.
Хвалити просто так, не за вчинки
Повернемося до теми похвали. Як я вже говорила, дівчинку хвалити можна і потрібно. Як можна частіше. Але дуже важливо ще розуміти відмінність – як хвалити. Хлопчиків ми стимулюємо до діяльності, тому хвалимо тільки за вчинки. Тобто не «ти такий сильний», а «ти так здорово допоміг татові з цими важкими сумками». Чи не «ти такий турботливий», а «ти зробив таку класну годівницю для птахів!». Таким чином хлопчик налаштовується на життя, повне важливих справ.
Якщо ми будемо те ж саме робити з дівчинкою (а зазвичай ми так і робимо), то дівчинка почне жити в моделі «мене просто так любити не можна». І любов вона почне заслуговувати різними способами. Для батьків це зручно – вона буде багато чого робити і вдома, і в школі. А от для самої дівчинки – це гірше не придумаєш. Вона ніколи не зможе бути задоволена тим, що зроблене. Їй буде важко приймати любов і увагу. Вона щиро вважатиме, що повинна спати з кожним, хто оплатив її рахунок в кафе. І так далі.
Дівчинку потрібно поливати просто так. Говорити їй про її якості. Говорити їй про те, що вона розумниця, красуня, добра, ласкава, талановита. Просто так. Не прив'язуючи до результатів, діяльності, вчинків. Щоб вона зосереджувалась не на діях, не на результати, а на якості і на процесах.
І частіше обіймайте її, огортайте ніжністю, дотиками з любов'ю!
Бути для неї хорошим прикладом
І цей пункт як завжди найважливіший. Неважливо, що ви говорите, важливо, що ви робите. Якщо ви міркуєте про повагу до чоловіків, а чоловіка називаєте за прізвищем, вона навчиться саме цього – ставитися до чоловіків зверхньо. Якщо ви говорите про творчість, а самі пашете на ненависній роботі, не слідкуйте за собою і не маєте хобі – вона вбере вашу модель ставлення до життя. Якщо ви курите, то про яку чистоту для дочки можна говорити. І так далі.
Діти чують, що ми говоримо, але йдуть вони тому, що бачать. Це відмінний привід почати змінюватися самій, щоб стати такою жінкою, якою ви хотіли б бачити свою дочку років через двадцять-тридцять.
І найголовніше тут – бути щасливою. Щоб вона розуміла, навіщо їй все це. Навіщо їй зберігати свою чистоту, навіщо розвивати творчість, навіщо будувати відносини. Якщо вона бачить приклад щасливої матері, це питання не виникає. А якщо цю щасливу маму при цьому ще й обожнює найкращий у світі батько у дівчинки немає інших варіантів. Її серце буде йти по освітленому вами шляху – і це найкраща форма захисту для дівчинки.
У мене є впевненість, що все це важливо для кожної дитини. Для дівчинки, яку ви тримаєте за руку, укладаєте на ручках спати або тої, з якою ви розмовляєте про життя. І не менш важливо це для тієї дівчинки, яка всередині вас. Їй, швидше за все, чогось не дісталося. А це означає, що ви можете її удочерити – і долюбить її і добалувати. Купити їй туфельки Попелюшки, віддати її на танці, багато хвалити, створювати заново для неї хороший образ її батька...
Зцілення вашої внутрішньої дівчинки стане відмінною базою для того, щоб інакше ставитися до своєї доньки. По-іншому. З великою увагою, з більшою любов'ю. А дітям, за великим рахунком, нічого іншого й не треба.
Джерело: http://econet.ru/articles/66404-vospitanie-docheri-o-chem-neobhodimo-pomnit
