.jpg)
Лікар-гомеопат - Олена Бадья
Питання «Віддавати чи не віддавати дитину до дитячого садочка і коли?» - одне з найболючіших та суперечливих. Єдиної відповіді тут нема та й бути не може.
Кожен з батьків сам знаходить для себе «за» та «проти». Ви самі маєте зважити всі «ризики» та «вигоди» і прийняти рішення.
«Проблеми» дитячого садочка:
- дитина відривається від мами, виходить із звичної обстановки, (ми говоримо про дитину, яка вже впевнено почуває себе в колі сім’ї та у якої вже сформована прив’язаність до матері);
- починає хворіти, набуває хронічних захворювань;
- змінює звичний харчовий раціон та режим (то - буду, то – не буду…).
Колектив. Прихід дитини в новий колектив – це вихід із зони комфорту, розширення її світу. Дитина починає вчитися знаходити аргументи в спілкуванні з іншими дітьми, повертатися до сім’ї ввечері, довіряти свої проблеми та турботи мамі. Вона вчиться визначати себе у новому соціумі. Дитина привчається до дисципліни і поваги до старших (в сім´ї виховують не повагу, а любов до старших – мама, тато, дідусі та бабусі).
Чи легко дитина піде до садочку – залежить від дуже багатьох факторів. Перше – це вік. Оптимальний вік – близько 3 років. В цьому віці дитина вже досить самостійна, її світ в межах сім´ї вже затісний – вона тут вже все вивчила і хоче більшого (в тому числі і спілкування). Фізіологічно закінчується дозрівання деяких ферментних та імунних процесів, іде нормальний розвиток психіки та розумової діяльності, організм переходить на новий рівень (саме тому свого часу на державному рівні було прийнято рішення про початок відвідування дитячих дошкільних закладів в 3 роки). Друге – психологічна готовність дитини до виходу в колектив. І це вже залежить від самої дитини та настрою на колектив. Є діти, що дуже легко йдуть до садочку…
Усиновлених діток краще трохи «притримати» вдома для адаптації, «приживання» в сім’ї, звикання до дому. Термін залежить від дитини. Перед тим, як дитину вести в дитячий садок потрібно бути впевненим, що вона вже відчуває, що вдома їх люблять, чекають, а садочок – це «робота», місце, де діти спілкується з іншими дітками, вчаться, готуються до успішного дорослого життя. Усиновленим дітям дуже важливий час поза садочком: сімейні прогулянки в парку у вихідні, а також дорога з садочку, яка може займати 1-1,5 години замість 10 хвилин (Це час на спілкування та звикання дитини до батьків).
Хвороби. Нажаль, рідкі діти в дитячому садочку не хворіють. Це пов’язано з тим, що в сім´ях є якась своя, притаманна даному осередку мікрофлора. Діти приходять з різною мікрофлорою і починають нею «обмінюватися» - починають хворіти. Хвороба – це «виховання імунної системи». Але тривалість хвороби має обмежуватися 3-5 днями, з температурою, без ускладнень. Та є діти, які хворіють довго та важко, з ускладненнями. Часті захворювання відмічаються у дітей зі зниженим захистом слизових та шкіри. З іншої сторони – ГРВІ викликають зниження імунітету на 1,5-2 місяці після захворювання. Це і є причиною розвитку хронічних захворювань та вторинних імунодефіцитів. Підготовка до входу в колектив та реабілітація після захворювання – важлива умова збереження здоров’я.
Якщо дитина починає хворіти – треба набратися терпіння та «перехворіти до кінця», давши можливість організму відновитися повністю. Але краще посидіти вдома з майже здоровою дитиною і дати відновитися імунній системі, ніж за тиждень знову отримати важчу хворобу.
Підготовка імунної системи до зустрічі з хвороботворним агентом доволі проста – здоровий спосіб життя і правильне харчування.
Здоровий спосіб життя (для малечі) – дотримання режиму дня та харчування. Нормальний нічний сон в провітреній кімнаті, підйом в один і той же час зранку, денний сон, прогулянки на свіжому повітрі, а не під кондиціонером в квартирі, адекватний погоді одяг. Перекутана дитина спітніє і замерзне. Як наслідок – захворіє. Для «виховання» імунної системи та профілактики захворювань дуже добре загартовувати дитину з перших днів життя. Спочатку – плавання вдома у ванні (якщо є така можливість), потім відвідування басейну (наразі зараз – це не проблема. Є групи з плавання від 6 місяців). Нема можливості відвідувати басейн – загартування. Це можуть бути контрастні ванночки для ніг, контрастний душ, обливання холодною водою (в залежності від віку дитини та умов в сім´ї). Якщо Ви не змогли з якихось причин почати від народження – починайте сьогодні!
З харчуванням – ще простіше. Готувати для дитини на кожен раз свіже, максимально виключити консерванти та фарбники (це легше, ніж потім готувати дієтичне харчування все життя).
Харчування. Це проблема для дуже багатьох дітей та мам. Якість того, що є в тарілці наших дітей – питання до дитячого садочку. А от як дитину нагодують – до вихователя. Зараз рідко годують насильно, але це треба обговорити з нянею та вихователем. Деяких дітей краще годувати вдома зранку тим, що точно буде в радість, ніж починати ранок в садочку з крику та сліз. Деякі діти не їдять суп, і не треба примушувати. Примусове годування в дошкільному віці – це початок таких захворювань, як анорексія, ожиріння, цукровий діабет ІІ типу. Дитина від голоду не помре (як бояться деякі мами та бабусі), вона досить раціональна та мудра.
Прихід дитини в дитячий садочок – це дуже велика спільна робота для батьків та дітей. Від Вашої наполегливості та впевненості буде залежати як Ваша дитина сприйме колектив, поставить себе там та буде в ньому існувати. Від цих навичок залежить подальше життя в соціумі та успішність Вашої дитини та Ваш спокій за її майбутнє.
Удачі Вам та Вашим дітям на шляху в прекрасне майбутнє.
