Уявний друг (також "уявний партнер", "невидимий друг") - це придуманий дитиною персонаж, з яким вона дружить або спілкується.
Уявний друг може здаватися дуже реальним, хоча зазвичай діти розуміють, що він не існує насправді.
Багато мам і тат лякаються, помічаючи, що дитина розмовляє з кимось невидимим, залишає порожню тарілку для когсь, а іноді і спить на краю ліжка, пояснюючи, що поруч лежить її друг. Що це? Психічний розлад або нормальний етап розвитку? Чи варто турбуватися і вести дитину до психіатра?
Чому з'являється уявний друг
Уявні друзі з'являються у деяких дітей у віці від 4 до 6 років. Іноді трохи раніше або пізніше. Як правило, такий вигаданий персонаж не є небезпечним і не свідчить про патологію, а говорить про бурхливий розвиток уяви.
Існують різні категорії вигаданих друзів. Це можуть бути "одухотворені" іграшки, придумані тварини, вигадані друзі-ровесники, а іноді і придумані дорослі.
Вважається, що друзів собі придумують діти, у яких добре розвинена уява. Надалі вони мають шанс стати творчими людьми. Також придумування таких персонажів говорить про високий інтелектуальний рівень.
Уявний друг не з'являється на порожньому місці. Швидше за все, дитині не вистачає спілкування або уваги. Вона може відчувати себе самотньою. При цьому створення такого друга - це добра ознака, яка говорить про те, що дитина вчиться справлятися зі своїми внутрішніми переживаннями.
Навіщо потрібні придумані друзі
Зазвичай вигадані персонажі виконують відразу кілька функцій:
1) Дитина переносить на "друга" свої почуття і переживання. Це дозволяє її краще розуміти себе і, як кажуть психологи, інтегрувати окремі частини своєї особистості в єдине ціле. Простіше кажучи, малюк таким чином вивчає себе з різних сторін.
2) Спілкуючись з уявним другом, дитина вчиться взаємодіяти і з реальними людьми. Особливо це важливо, коли спілкування з однолітками з якихось причин недоступне.
3) Малюк може використовувати "друга" як виправдання своїх вчинків. Наприклад, він може сказати: "Це не я розбив вазу! Це Толя (уявний друг) мене штовхнув".
4) Уявний друг - це захист від самотності, тривоги в складних життєвих ситуаціях. Він дозволяє дитині зберігати внутрішній захист від обставин, що травмують.
Що робити батькам
Мамам і татам не слід лаяти дитину за придумування друзів. Також не потрібно кепкувати і проводити "сеанси викриття". Уявний світ від цього нікуди не дінеться, просто дитина почне його приховувати і все більше йти в світ фантазій.
Просто приймайте, що так є, і це етап у розвитку вашої дитини, який пройде з віком. Можна навіть використовувати "друга" для навчання вашої дитини. Наприклад, якщо малюк спить на самому краю ліжечка, щоб "не заважати другу", зверніть його увагу на те, що не варто обмежувати свої інтереси, а краще ділити ліжко порівну.
Нехай уявний персонаж буде ресурсом для вас і дитини, а не приводом для занепокоєння. Розділіть з малюком його гру, але краще не залазьте в неї без запиту. Якщо дитина захоче, вона сама буде розповідати вам про свого друга.
На що треба звернути увагу
Як відомо, перебування у вигаданому світі - одна з ознак серйозного психічного порушення.
Як відокремити звичайне фантазування від патології?
Перш за все, зверніть увагу на загальний стан дитини. Чи не стала вона більш агресивною з появою уявного друга? Чи добре вона спить? Наскільки готова до спілкування?
Важливо, щоб дитина, незважаючи на наявність такого "друга", відділяла фантазії від реальності, могла би з легкістю виходити з вигаданого світу заради спілкування з батьками та однолітками. Якщо малюк "заграється", якщо фантазії беруть над ним верх, з'являються інші насторожуючі ознаки (страхи, бачення та інше), варто звернутися до фахівця.
Агресія, сильна тривога або високий рівень страхів поряд з відходом в світ фантазій також є приводом для звернення до психолога і детальної діагностики.
Джерело: http://mamsila.ru/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%B5%D0%BC%D1%8B%D0%B9%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3
