Нещодавно Стів Баннон, запрошений бути радником нового президента США Дональда Трампа, висловився так про високий рівень психологічних і психічних проблем у дітей і підлітків Америки: «Треба просто бити їх частіше і не буде ніяких проблем!». Його слова викликали серед батьків і фахівців шторм обурення. Сьюзен Ньюман, психолог, викладач і автор книжок з дитячої психології, стверджує, що в США в 1 із 5 дітей присутні емоційні або поведінкові порушення. Як батькам допомогти своїм дітям?
Більшість батьків уважні до здоров'я своїх дітей: з'явилося дивне висипання — до лікаря, тримається висока температура — до лікаря, забій схожий на перелом — до лікаря. Так ми поступаємо, коли бачимо, що щось не так з дитиною. А як бути, якщо «пошкодження» невидимі оку? Якщо раптом у дитини почалися проблеми в школі або з друзями, вона стала замкнутою або «вибухає» без причини, батьки найчастіше губляться в здогадках, замість того, щоб звернутися за допомогою.
Батьківський радар
Друзі, родичі і навіть деякі терапевти можуть сказати вам, що це «такий період», але ви бачите, що «період» дуже затягнувся або що поведінка дитини зовсім вже руйнівна, або успішність впала і ніякі ваші і вчительскі зусилля не допомагають. Тоді звіртеся з цим списком тривожних знаків: якщо ваша дитина не знаходиться в ситуації, коли сім'я переїхала або батьки розлучаються і ніяких інших драматичних подій в будинку не сталося, то наявність одного або кількох цих симптомів може бути приводом для консультації у фахівця.
1. Успішність істотно знизилася
2. Ваша дитина ображає і б'є інших дітей
3. Ваша дитина намагається зробити собі боляче, поранити себе
4. Ваша дитина уникає сім'ї та друзів
5. У вашої дитини часта зміна настрою
6. Ваша дитина відчуває дуже сильні емоції: гнів або страх
7. Вашій дитині не вистачає енергії та мотивації
8. У вашої дитини низька концентрація уваги
9. У вашої дитини проблеми з засинанням або часті нічні кошмари
10. Ваша дитина часто скаржиться на фізичне нездужання (голова, нога, живіт і т. д.)
11. Ваша дитина не піклується про зовнішній вигляді та гігієну
12. Ваша дитина одержима своєю вагою, формою і т. д.
13. Ваша дитина їсть набагато більше/менше, ніж зазвичай
Будьте опорою для дитини і для себе самих
Це основні тривожні знаки, на які потрібно звернути увагу. Їх у своїй книзі описав клінічний психолог і мама Енн Дуглас: у всіх її чотирьох дітей були досить серйозні проблеми: синдром гіперактивності та дефіциту уваги, біполярні розлади, анорексія, синдром Аспергера і депресія, але їй вдалося зробити все, що можливо, щоб допомогти їм. Тим не менш, радить вона, навіть коли вашій дитині поставили діагноз, користуйтеся своїм внутрішнім голосом. Намагайтеся з усіх сил не втрачати рівноваги на «американських гірках», що являє собою психічна або психологічна проблема дитини. Будьте сильними — в першу чергу заради дитини. Шукайте і знаходьте тих батьків, які пройшли через подібні випробування — так ви не будете відчувати себе ізольованими й самотніми.
Що конкретно можуть зробити батьки
В незалежності від того, чи визначився діагноз або ваша дитина дійсно просто в «такому періоді», ви можете допомогти їй прямо зараз.
Запитайте себе: «Якої допомоги чекає від мене дитина?»
Батьківство може бути дуже втомлюючим, а гнівлива або вередлива дитина - ще більш «енергозатрана». Якщо ви припините застрявати кожен раз у відчутті безпорадності і фрустрації, то зможете допомогти собі та дитині — просто дайте собі відповідь на це питання. Дитина потребує ескалації гніву, образи, претензій? Або її треба обійняти, вислухати, пограти з нею, залишити її в спокої?
Визнайте почуття дитини
Визнати почуття дитини — це дати їй зрозуміти, що те, що вона відчуває — не дурість, не примха, хоча ви можете бачити це саме так. Наприклад, ви можете сказати дитині, яка боїться грому, що багато людей бояться раптових гучних звуків. Прийняття почуттів дитини дасть їй можливість прийняти їх у свою чергу, а не ховати (що тільки погіршить ситуацію). Це також ефективний метод, щоб заспокоїти розлючену дитину.
Нехай ваша присутність буде заспокійливим
Якщо ви будете спокійні, то і дитина рано чи пізно заспокоїться. Ви подумки поверніться у своє дитинство: як було добре, коли вас обіймали, коли був поруч хтось, хто давав вам відчуття безпеки. Ви можете бути цією стабілізуючою силою для дитини.
Будьте ласкаві до себе
Ставтеся до себе з тією ж добротою, з якою ставилися б до того, хто знаходиться у важкій ситуації. Ви не тільки навчите дитину використовувати «компенсуючі» моменти впродовж важкого дня, ви навчіть дитину бути доброю до себе і до вас.
Джерело:http://womo.com.ua/13-trevozhnyih-zvonochkov-priznaki-psihologicheskih-otkloneniy-u-rebenka/
