Всі батьки хочуть, щоб їхні діти ставилися до них з повагою, але далеко не кожні мама і тато самі поважають свого малюка. І це величезна помилка! Адже повага є однією з основних емоційних потреб дитини, і саме завдяки їй можна встановити хороший і довірчий емоційний зв'язок між батьками і дітьми. Якщо ж дитину не поважати, то це може не тільки сильно поранити її, але також стати причиною порушення певної гармонії в сімейних відносинах.
Цікаво, що ще кілька років тому думка про те, що до дітей потрібно ставитися, як до рівних, могла повалити батьків у шок. Тоді головним правилом було те, що малюка потрібно бачити, але чути його не обов'язково.
Що ж могли відчувати діти, до яких так ставилися дорослі?
Те, що їм потрібно вести себе тихо, не заважати, і не ділитися ні з ким своїми емоціями і переживаннями. Вони були абсолютно впевнені, що їхні думки і почуття абсолютно не хвилюють оточуючих людей.
Багато дорослих думають, що діти, через те те, що вони молодші, менш досвідчені і менш освічені, не можуть відчувати того ж, що і вони. Але, насправді, почуття власної гідності є навіть у новонародженого немовляти. Різниця в тому, що, на відміну від дорослих, почуття і емоції дітей є ще більш незахищеними і тонкими. Їх дуже легко і просто поранити. Тому дорослим потрібно розуміти, що їх вчинки і слова, адресовані дітям, не пройдуть безслідно.
Є такі батьки, які скаржаться на те, що їхні діти не поважають їх, що оточуючих, і т.д. Але подумайте логічно, хіба може дитина поважати когсь, якщо її саму ніхто не поважає? Жодна дитина не з'являється на світ грубою і нахабною. Вони беруть приклад з дорослих, і вчаться бути такими, як їх батьки.
Якщо ви не можете точно зрозуміти, чи буде те, що ви зараз скажете дитині, зневажливим у ставленні до неї, тобто дуже простий спосіб перевірити. Уявіть, що ви те ж саме говорите своєму хорошому другу. Ви змогли б йому це сказати? Якщо ні, то малюкові теж не варто це чути.
Дійсно дуже доброю порадою є те, що з дітьми треба розмовляти таr само, як ви розмовляєте зі своїми друзями. Зробіть експеримент, і уявіть, що до вас в гості прийшли ваші добрі знайомі, а ви почали спілкуватися з ними тими фразами, які зазвичай чують на свою адресу діти:
- Закрий двері. Тут тобі не прохідний двір!;
- Сиди прямо, інакше твій хребет буде кривий, як штопор;
- Я не для того простояла цілий день біля плити, щоб ти клювала, як пташка.
Кожен дорослий, який представить собі, що він так спілкується зі своїми друзями, просто прийде в жах, або ж, навпаки, буде сміятися через абсурдність ситуації. Але ж також нешанобливо ви спілкуєтеся з вашими дітьми. Хіба вони цього заслуговують? Нормально, те, що до малюків потрібно звертатися з повагою, не означає, що батьки не можуть відчувати гніву, або ж що вони повинні спілкуватися з дітьми, як з дорослими.
Деякі зневажливі фрази, які дорослі часто говорять своїм дітям, настільки сильно засіли в їх пам'яті, що вони вимовляють їх вже просто автоматично. На жаль, такі «записи» відкладаються в свідомості у людини протягом багатьох років, наприклад, якщо їй самій доводилося чути таке в дитинстві від своїх батьків. І, коли дитина починає дратувати маму чи тата, то ті автоматично тиснуть на кнопку «пуск» в своїй голові, і починають розмовляти з малюком тими некрасивими і зневажливими фразами, до яких вже звикли.
ДІЇ ВАЖЛИВІШІ СЛІВ
Як би дорослим не хотілося, щоб головну частину виховання дітей займало те, що вони будуть говорити дітям, як потрібно себе вести, насправді, дев'яносто п'ять відсотків виховання залежить саме від того, як будуть вести себе самі дорослі на очах у своїх дітей. Малюки спостерігають і запам'ятовують те, що ви робите і як розмовляєте. Якщо ви будете погано і нешанобливо ставитися до своєї дитини, то, врешті-решт, вона зрозуміє, що поважати інших людей зовсім необов'язково.
Тобто, діти не так прислухаються до слів дорослих, як спостерігають за їх діями. Тому, якщо ви хочете виховати добру і виховану людину, то вам потрібно самому бути такою і вести себе відповідно, як з малюком, так і з іншими оточуючими людьми.
Коли батьки намагаються вплинути на дитину критикуючи її , кричачи на неї, викликавши у малюка сором за скоєне, і навіть вдаривши дитину, то це не приведе ні до чого хорошого. Малюк не тільки почне закриватися від дорослих, але також у нього виникне страх і внутрішній конфлікт, адже він не буде розуміти, що можна робити, а чого не можна, за що його можуть покарати, а за що - похвалити, і т.д. Загалом, якщо ви хочете виховати емоційно здорову дитину, і побудувати з нею хороші і довірчі відносини, то вам потрібно стежити за тим, щоб спілкуватися з малюком шанобливо і не рівних. Подавайте своєю поведінкою дитині приклад того, як вона повинна вести себе в майбутньому
НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ПРО ДИТИНУ З ІНШИМИ ДОРОСЛИМИ В ЇЇ ПРИСУТНОСТІ, ІГНОРУЮЧИ ПРИ ЦЬОМУ ЇЇ.
Дорослі звикають, що можна обговорювати дітей зі своїми друзями або іншими родичами в їх присутності, так як вони ще маленькі, і не зрозуміють, про що мова. Однак іноді батьки не помічають, що їхня дитина вже досить підрорсла для того, щоб розуміти, що ви обговорюєте саме її. Уявіть, якби ваші друзі обговорювали вас у вашій присутності так, ніби вас тут немає. Напевно, це були б не найприємніші відчуття.
У вихователів дитячого садка є хороша практика. Коли батьки ввечері приїжджають забирати своїх дітей, то вихователь повинен розповісти їм, як їхній малюк поводився протягом усього дня, чим він займався і т.д. Якщо вихователі також зможуть задіяти і дитину, запропонувавши їй разом розповісти батькам про те, як пройшов її день, то ваш малюк відчує себе більш потрібним і важливим, ніж якби на нього в цій розмові просто не звертали уваги.
Джерело: http://karpachoff.com/pochemu-rebyonka-nuzhno-uvazhat/
