Багато сказано про обдарованих дітей, але ж насправді кожна дитина народжується з необмеженим потенціалом. Глибоко всередині людини дрімають сили дивовижні, яких вона й уявити собі не може, сили, які можуть революційним чином змінювати її життя, якщо їх розбудити та привести в дію.
Це твердження може бути правильним і для вашої дитини. Воно правильне не лише для обдарованих дітей – для всіх дітей. Швидше, необхідно розглядати обдаровану дитину як таку, яку батьки обдарували адекватно високою самооцінкою.
Діти з адекватно високою самооцінкою більш щасливі й успішні. Низька самооцінка часто зустрічається в дітей, які погано вчаться у школі, мають поведінкові проблеми та страждають від депресій.
Новонароджені діти
«Безпомічний» новонароджений малюк насправді приходить у цей світ добре озброєний умінням отримувати те, чого він хоче. Мало того, що на його крики одразу ж відгукуються батьки; він також використовує мову тіла й міміку, щоб отримувати бажане. Не випадково діти вчаться посміхатись у дуже ранньому віці, адже посмішка – це важливий інструмент в їх арсеналі спілкування. Дитина з щирою посмішкою часто може обвести маму чи тата навколо свого маленького пальчика!
На цьому ранньому етапі дуже важливо реагувати на всі спроби спілкування дитини. Проявляйте до неї увагу, коли вона плаче (це не виключає можливості м'якого привчання дитини до стабільного розпорядку дня), відповідайте на її спроби спілкуватись за допомогою міміки та хваліть за звуки, які вона видає, розмовляючи з нею схвальним тоном.
Енергійні діти ясельного віку
Малюкам усе цікаво. Вони швидко вивчають навколишній світ і хочуть усе досліджувати, чіпати й навіть спробувати на смак.
Це дуже важливий етап розвитку дитини, який багато батьків пригнічують. Так, вам треба контролювати поведінку своєї дитини, щоб вона не забилась і не поламала цінні речі. Але ви також повинні давати їй можливість проявляти поведінку дослідника без постійної критики та прочуханів, заборон та обсмикувань.
Ховайте цінні речі й давайте вашій дитині іграшки або предмети домашнього вжитку, з якими вона може безпечно грати. Намагайтесь знаходити час, щоб сідати на підлогу та грати разом з вашим малюком. Нехай він спостерігає за вами й наслідує вас. Доки ви готуєте їжу, він може грати на підлозі в кухні з каструлями й дерев'яними ложками.
Дисципліна
Дисципліна, безумовно, дуже важлива, і допускати вседозволеність не варто. Деякі батьки називають це «дозволити дитині насолоджуватись свободою дитинства». Ці батьки, звісно, мають право виховувати своїх дітей так, як вважають за потрібне.
Але якщо ви хочете, щоб ваша дитина виросла та стала успішною дорослою людиною, вам варто твердо навчити її того, що прийнятно, а що є неприйнятним у сучасному суспільстві. І, що не менш важливо, треба навчати дитину самодисципліни, підтримувати її в досягненні будь-яких цілей, якщо вона домагається їх прийнятним способом.
Дисципліна повинна бути чуйною, вдумливою й доречною. Ви повинні намагатись не втрачати самовладання, дисциплінувати свою дитину спокійно та непохитно.
- Коли треба дисциплінувати дитину? Коли дії вашої дитини (або їх відсутність) можуть завдати шкоду їй самій або тим, хто її оточує.
- Коли не треба дисциплінувати? Коли це є задоволенням власних егоїстичних мотивів батьків.
Розмова з дитиною
Значення позитивного діалогу з дитиною та взагалі розмов у сімейному колі неможливо переоцінити. Уникайте критики всюди, де це можливо; саме похвала веде до позитивної успішної поведінки. Шукайте те, за що дитину можна похвалити щодня, і хваліть її якомога частіше.
Вам складно знайти позитивну поведінку дитини, гідну похвали? Якщо так, дайте їй завдання, з яким вона стовідсотково здатна впоратись. Діти люблять отримувати схвалення своїх батьків. Крім того, пам'ятайте, що треба хвалити дитину за вкладені зусилля, навіть якщо вони не приводять до успіху.
Подавайте позитивний приклад; кажіть про свої цілі та успіхи, а також учіть дитину ввічливо приймати компліменти на власному прикладі. Коли вам роблять компліменти, не піддавайтесь спокусі применшити свої заслуги, краще просто відповідайте «дякую». Це важлива ознака здорової самооцінки.
У розмов є і зворотна сторона – вміння слухати. Дуже важливо слухати свою дитину. Коли її щось турбує, не пропускайте це повз вуха, відповідаючи: «Не мели дурниць!». Незалежно від того, наскільки це здасться тривіальним, часто все, чого потребує ваша дитина, – це ваше співпереживання й емпатія. «Мені дуже шкода, що ти сумуєш», – підтримайте дитину. Потім вона зможе придумати рішення або викинути інцидент з голови без додаткової допомоги. Або ж ви можете самі запропонувати їй один з варіантів відповідного рішення.
Сила бажання
Ви можете дати своїй дитині найкращу освіту, навчити всіх важливих навичок досягнення успіху, заохочувати постановку цілей і показувати фантастичний приклад. Але цього буде недостатньо! Для всіх цих важливих і корисних знань і умінь необхідна одна життєво важлива передумова. Перш ніж досягати чогось, ви повинні знати, чого ви хочете насправді.
Жагуче бажання – це перший, найбільш важливий і суттєвий крок на шляху будь-яких серйозних досягнень. Як батьки ви перебуваєте в унікальному становищі й можете впливати на бажання іншої людини – вашої дитини. На той час, коли діти досягнуть підліткового віку, ви у значній мірі втратите цей вплив, оскільки молоді люди стануть більш залежними від впливу однолітків, ніж від вас, батьків.
Тому з ранніх років виховуйте в дитини позитивні, корисні прагнення. Бажання добре вчитись може вплинути на подальшу освіту й кар'єру сильніше, ніж вроджені здібності дитини.
Яким чином треба прищеплювати бажання своїй дитині? Чудовий спосіб – це розповідати історії. Діти люблять історії. Будьте винахідливими й розповідайте такі історії, в яких герой або героїня жагуче прагнуть чогось, долають труднощі й перешкоди та досягають бажаного результату. Спробуйте розповідати історії, в яких дитина досягає успіхів у навчанні, що у свою чергу призводить її до чогось ще більш бажаного. Наприклад, можна розповісти історію про дитину, яка дуже хоче поїхати на Північний полюс. Вона досягає успіху в навчанні, і в нагороду за це її мрія здійснюється. Прив'язуйте історії до життя та пригод власної дитини наскільки це можливо.
Відомий автор Наполеон Хілл використовував історії, щоб прищепити своєму майже глухому сину непереборне бажання чути та тверду впевненість у тому, що його інвалідність насправді дарує йому велику перевагу (хоча в той час навіть він сам не мав ні найменшого уявлення про те, у чому саме полягає ця перевага). На той час, як хлопчик закінчив коледж, він придбав слуховий апарат, який дозволив йому ясно чути вперше у своєму житті. Більш дивно: він виправдав віру свого батька, отримавши посаду у сфері маркетингу в компанії-виробника слухових апаратів, щоби приносити таку ж користь мільйонам інших глухих людей.
Подаруйте своїй дитині дар самооцінки, і ви подаруєте їй щастя.
Джерело:http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/1141/
