Перед батьками час від часу виникає дилема: потурати бажанням дитини чи позначити рамки дозволеного. У деяких дітей є досить довгий список речей, які вони хочуть мати, і, якщо батьки не виконують усі їхні бажання, вони відчувають незадоволеність. Батьки можуть намагатися з усіх сил позбавити дитину розчарувань, потураючи всім її примхам і купуючи їй усе, що вона захоче. Однак у результаті вони розуміють, що їх зусиль недостатньо. Чому одні діти завжди можуть задовольнятися тим, що в них є, а інші - ні?
Розуміння дитячої поведінки
Прагнення (або відсутність прагнення) до зовнішнього заохочення - це певна модель поведінки. Щоб зрозуміти, чому дитина поводиться так чи інакше, потрібно зрозуміти, що так вона висловлює свої емоції або реагує на емоції інших людей. Поведінка дитини - це підказка батькам про те, які почуття вона відчуває. Емоційно врівноважена дитина (тобто та, яка не проявляє ознак стурбованості або пригніченості), зазвичай задоволена й зовнішніми умовами життя. Їй комфортно гратися на самоті, вона добре пристосовується до сімейних правил, невибаглива в їжі та спокійно сприймає те, що в неї є не всі речі, які вона хотіла б мати.
Помічайте моменти, коли дитина прагне до більшого
Батькам потрібно звертати увагу на те, чи відрізняється поведінка дитини в конкретному випадку від її звичайної поведінки. Прагнення до зовнішнього заохочення може набувати різних форм. Дитина може привертати увагу до себе або відмовлятися залишатися на самоті (оскільки при цьому вона відчуває дискомфорт), не виявляти бажання виконувати домашні обов'язки, відмовлятися від їжі або вередувати. Прагнення до зовнішнього заохочення може виникати в дитини як реакція на недавню подію (наприклад, народження брата, початок навчального року тощо). Зверніть увагу, чи проявилася така поведінка тільки в даному випадку, чи вона повторюється періодично.
Спрямуйте увагу дитини на її внутрішній світ
Прагнення до зовнішнього заохочення (або, іншими словами, до зовнішнього засобу проти негативних емоцій) може бути ознакою важких почуттів, які вона намагається приховати або від яких намагається позбутися чи відгородитися. Коли дитина демонструє незвичну для неї поведінку, батькам потрібно визначити, що її викликало, і підказати спосіб упоратися з цією причиною.
Наприклад, можна сказати дитині: «Тобі здається, що все йде не так, як потрібно, останнім часом? Я буду пам'ятати про це й постараюся тобі допомогти».
Коли батьки не розуміють, що викликало таку поведінку дитини, вони можуть сказати: «Ти хочеш, щоб ми купували тобі більше іграшок, і я не знаю, чому. Я можу купити тобі іграшки, і тобі на певний час стане легше. Але це не усуне того, що тебе турбує». Такого роду фрази допоможуть вам бути відкритими до подальшого спілкування, а також це дасть дитині зрозуміти, що зовнішнє заохочення - це її спроба полегшити внутрішній дискомфорт.
Зовнішні та внутрішні засоби вирішення проблеми
Зовнішні засоби - це спроба полегшити дискомфорт за допомогою зовнішніх заохочень (наприклад, коли батьки купують дитині іграшки або речі). Внутрішні засоби спрямовані на внутрішню проблему та звертають увагу дитини на її внутрішній світ, допомагаючи зрозуміти взаємозв'язок між станами свідомості й бажаннями. В ідеалі, щоб допомогти дитині, потрібно поєднувати зовнішні та внутрішні засоби, надавати їй підтримку й пояснювати, чому така підтримка їй необхідна.
Ознаки того, що дитині потрібна допомога
Деякі діти постійно шукають зовнішнє заохочення в різних формах. Якщо така поведінка проявляється в дитини постійно й не викликана якоюсь подією із життя, але завдає їй дискомфорту, варто звернутися до психолога. Він допоможе виявити приховані причини такої поведінки дитини й усунути їх.
Джерело: https://ru.childdevelop.com.ua/articles/psychology/5243/?_ga=2.248384000.640494133.1528798990-22270430.1519986024
