З самого народження дитина поринає у світ цікавих вражень та різноманітних емоцій. Однак, як і потреба в їжі, безпеці, теплі не можуть бути ним самостійно задоволені, так і настрій і переживання дитини не можуть бути ним самостійно зрозумілі і розпізнані. Малюк виявляється повністю залежним від мами не тільки в плані фізіологічного догляду, а й у плані емоційного стану. Від того, чи будуть батьки називати його переживання, і як саме вони їх назвуть, залежить його можливість познайомитися з цими переживаннями і привласнити їх собі.
«Маша сьогодні в доброму гуморі. Маша посміхається, Маша задоволена» - так говорить любляча свою дочку мама. «Плаче Міша. Міша хоче їсти. Зараз мама нагодує Мішу, і він буде знову посміхатися», - каже інша любляча мама.
Ці, звичайні на перший погляд, фрази можна назвати чарівними, бо саме через них дитина навчається пізнавати свій власний емоційний світ.
Що таке емоційний інтелект?
Мама, яка транслює (називає) дитині її переживання і настрої, розвиває в неї здатність впізнавати свої емоції і переживання і навчає керувати ними, тобто розвиває емоційний інтелект своєї дитини.
Мама, яка не називає і не відображає переживання дитини, вважаючи це марною тратою часу або зайвою балаканиною, перегороджує шлях до розвитку у дитини здатності розуміти свої емоції і настрій. Іншими словами, така мама гальмує розвиток емоційного інтелекту.
Емоційний інтелект – це здатність людини пізнавати і розуміти свої власні емоції та настрої, вміння керувати ними, а також здатність розуміти емоції, настрої і бажання інших людей і співвідносити їх з власними.
Виділяють 4 складові емоційного інтелекту:
- Сприйняття емоцій.
- Використання емоцій для стимуляції мислення.
- Розуміння емоцій.
- Управління емоціями.
Таким чином, саме з допомогою батьків дитина в дитинстві зможе почати впізнавати і називати власні емоції, розуміти причини, з яких вони виникають, виробляти способи або засоби для їх вираження або трансформації, тобто керувати ними.
Емоційний інтелект батьків
Здавалося б, все зрозуміло і нічого складного, але в житті часто трапляються ситуації, про які на консультації у психолога мами жалкують:
«Я постійно лаю свою дитину»,- каже мама. «Як це відбувається?» - запитую я.
«Коли моя дитина не слухає мене або веде себе погано, я стаю як пружина, яку стискають, стискають, стискають... Після того, як вона в черговий раз хуліганить, ця пружина всередині мене не витримує і лопається. У такі моменти я більше не можу контролювати свої емоції. Я кричу і лаю свою дитину. А вона кричить у відповідь (або ховається під ліжко, або мовчки дивиться на мене – прим. автора). І так постійно. Як вирватися із цього замкнутого кола?»
Чому так відбувається? В більшості випадків тому, що мама сама відчуває дефіцит емоційного інтелекту. Її не навчили в дитинстві розуміти та говорити про свої переживання і співвідносити ці переживання з почуттями інших. Відповідно, їй насилу вдається ідентифікувати, розібрати, що вона відчуває, коли починається протест, неслухняність дитини. І називати свої емоції дитині для неї складно, і зрозуміти її опір або агресію неможливо.
Який вихід? Розвивати емоційний інтелект і свій, і дитину одночасно.
Способи розвитку емоційного інтелекту.
Розвивати емоційний інтелект дитини можна кількома способами:
1. Називати словами дитині емоції, які вона переживає – «Ти сумуєш», «Ти засмучений», «Подивись - радіє Юля, Сергій злий, Катя в захваті».
2. Називати свої власні емоції, які переживаються мамою: «Я дуже втомилася зараз», «Я хвилююся», «Мені дуже цікаво».
3. Давати зворотний зв'язок. Перепитувати дитину, як вона реагує на ваше ставлення і переживання, говорити про власні емоційні реакції на її переживання.
4. Завести словник емоцій для дитини і для мами і записувати туди назви всіх своїх нових переживань. Кожен день ми переживаємо безліч різноманітних емоцій. Від них залежить, чи буде день просто нудним або емоційно різноманітним. Адже з таких днів складається ціле життя.
Ось перші слова, які ви зможете записати у ваш словник емоцій: подяка, бадьорість, безпорадність, безсилля, натхнення, вина, обурення, хвилювання, захоплення, гнів, гордість, сум, жаль, заздрість, зацікавленість, збентеження, злість, здивування, інтерес, переляк, цікавість, надія, напруга, настороженість, ніжність, образа, збентеженість, бешкетництво, обережність, заціпеніння, печаль, плаксивість, пригніченість, підозрілість, радість, роздратування, нудьга, сміх, збентеженість, сум'яття, спокій, страх, сором, тривога, трепет, захоплення, задоволення, смуток, втома, ейфорія, лють.
Бажаю вам відчути всю принадність життя з високим рівнем емоційного інтелекту!
Джерело:https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/chto_takoe_emotsionalniy_intellekt_i_kak_ego_razviv/