Ірина Логвінова, дитячий психолог
На обдарованість дитини найбільше впливає уважність батьків. Вони найкраще відчувають психологічний стан дитини і точніше виявляють її схильності, - вважає дитячий психолог Ірина Логвінова. Вона розповідає, чому саме слід приділяти увагу під час виховання.
«Син чи донька повинні відчувати, що вони в безпеці, що в них є батьки і що вони беруть участь у їх житті», - каже Ірина Логвінова.
За її словами, батьки мають бути емоційно присутніми в житті дитини. Приділяти їй вдосталь уваги, розуміння, співпереживати і дарувати любов. Дитина повинна бути впевненою у чесності батька й матері.
«Емоційна присутність є вкрай важливою. Це коли батьки просто граються із дитиною й отримують при цьому задоволення від спільної діяльності. Їхня співтворчість виявляється тоді, коли вони не керують, а дозволяють собі спільно з дитиною спонтанно розвиватися у якійсь грі чи активності. До речі, розвиток дитини, її розумової діяльності відбувається у грі без правил, у вільний спосіб. Таким чином також розвивається і її творчий потенціал», - каже Ірина.
Завданням батьків є створення сприятливих умов для дітей, вважає психолог. Адже здатність опановувати та засвоювати нове значно знижується, якщо дитина перебуває у несприятливому емоційному середовищі.
«Батьки, які усвідомлюють свою роль у житті дитини, позитивно впливають на її розвиток та інтелект. Вони помічають психологічний стан дитини та її потреби. Наприклад, неслухняність дітей може бути способом комунікації, способом повідомити про щось. І свідомі батьки на це реагують», - відзначає спеціаліст.
Також, на думку Ірини Логвінової, необхідно помічати схильність дитини до чогось та допомагати її розвинутися у цьому напрямку.
«Якщо у чада ніяких задатків немає, просто виховуйте психологічно здорову дитину. Розкривайте у ній той потенціал, який в неї є», - наголошує психолог.
Нагадаємо, у лютому цього році вчені із американського Уейна дійшли висновків, що діти, які бачать, що їхні батьки щиро люблять одне одного, почуваються значно здоровішими і щасливішими ніж ті, чиї батьки вважають за краще стримувати свої емоції і почуття.
