У Європейських країнах (Австрія, Німеччина, Чехія, Угорщина, Болгарія) прийомні сім'ї стають все більш професійними (обов'язково мають вищу освіту з психології чи соціальної педагогіки) та вузькоспеціалізованими (для підлітків, для дітей з ментальною інвалідністю).
Діти, які пережили травму втрати сім'ї, насильство в інтернаті, можуть потребувати тривалої психотерапії і це не місяці, а роки серйозної роботи та допомоги психологів.
Такі діти та їх прийомні батьки потребують консультації та супроводу психологів, які можуть виявити проблему та надати кваліфіковану допомогу.
Щоб зберігати психологічне здоров'я та мотивацію, батькам потрібна психологічна підтримка, супервізії, спілкування та відпочинок.
Потенціал прийомного батьківства як форми виховання дуже широкий.
1. це можливість не розлучати рідних братів та сестер, що в умовах нашої країни є актуальним. Адже часто без батьківського піклування залишаються діти з багатодітної сім'ї, 3 дітей та більше.
2. досвід батьків-вихователів безцінний для вдосконалення програм підготовки соціальних працівників, усиновителів та прийомних батьків, а також для зміни законодавства на користь дітей.
Якщо ви вирішили стати прийомними батьками, то перший крок для оформлення будь-якої сімейної форми буде однаковий - ви повинні офіційно стати кандидатами в усиновлювачі, опікуни/піклувальники, прийомні батьки або батьки вихователі.
І тому необхідно відповідати вимогам, встановленим законодавством, зібрати пакет документів, подати їх у службу у справах дітей за місцем проживання, успішно пройти навчання.
Але повірте, ці зусилля варті того, щоб врятувати дитину від інтернату
