Ви коли-небудь чули від учителя вашої дитини такі слова: «Ваш син такий охайний та організований. На його парті завжди порядок, він виконує завдання трьома різними пастами й завжди вчасно робить домашню роботу»? Можливо, слова вчителя були трохи іншими: «Робоче місце вашої доньки виглядає так, ніби по ньому пройшовся торнадо. Вона часто не знає, де лежать її підручники та зошити, а її роботи неохайні й зім'яті». Здається, що одні діти мають уроджену здатність бути організованими й відповідальними, у той час як інші не мають подібних рис. Деякі з нас є батьками обох типів дітей, і ми іноді дивуємося, чому вони такі різні.
Незалежно від особистісних рис вашої дитини, її можна навчити бути відповідальною за допомогою цілеспрямованих виховних прийомів. Майте на увазі, що всі діти різні, і вони вчаться бути відповідальними різними способами й у різній мірі. Далі у статті мова піде про те, як правильно визначати ступінь відповідальності, необхідної дитині, які навички треба розвивати, як навчити її відповідальної поведінки та як відповідальність допомагає дітям у навчанні.
Відповідальність
Важливо давати дітям можливість демонструвати, що вони несуть відповідальність за свої дії, навчання, домашні обов'язки та стосунки. Відповідальний вчинок включає в себе довіру, вміння приймати рішення й відповідати за свою поведінку. Уроки відповідальності треба давати вже в ранньому віці та продовжувати їх протягом усього дитинства та юності. Ефективний спосіб навчити дитину бути відповідальною – призначити їй певні домашні обов'язки. Ці завдання повинні стати для неї можливістю допомогти батькам, а не бути покаранням, також потрібно встановити правила й наслідки за їх порушення. Батькам треба постійно пропонувати своїм дітям можливість бути відповідальними й самим при цьому діяти відповідально.
Будьте позитивними, установлюйте з дітьми чіткий зворотний зв'язок про виконання домашніх обов'язків. Частіше заохочуйте дитину, коли вона демонструє відповідальний підхід, обговорюйте з нею негативні аспекти погано виконаних завдань, якщо вона підходить до них безвідповідально. Допоможіть дитині усвідомити важливість своїх обов'язків і взяти їх під контроль. Говоріть про це з точки зору поведінки, а не самої людини. Скажіть: «Дмитрику, ти гарно помив машину». Не треба казати: «Ти молодець». Кажіть: «Поліно, ти не закінчила мити підлогу», а не «Ти така безвідповідальна». Поведінка може бути позитивною або негативною. Діти повинні знати, що батьки люблять їх у будь-якому випадку, навіть тоді, коли розчаровані їхніми діями.
Діти повинні детально розбиратись у своїх домашніх обов'язках, у тому числі знати, коли їх треба завершити, й уявляти собі наслідки їх невиконання або неналежного виконання. Іноді батькам треба допомагати дітям, але не слід робити всю роботу за них. Діти також повинні знати, що вони несуть відповідальність за виправлення помилок, коли це можливо. Наприклад, якщо дитина влаштувала безлад, вона повинна прибрати після себе. Багато батьків прикріплюють графік завдань на холодильник із зазначенням імені дитини, виду роботи, часу її закінчення, якості виконання.
У результаті, ми хочемо, щоб наші діти росли відповідальними людьми, тому що це здорова й важлива риса характеру, яка необхідна для успіху в житті. Тому батьки повинні прищепити своїй дитині почуття справжнього задоволення (внутрішнє відчуття поваги у ставленні до себе й радості) від отриманого результату, а не задовольнятися зовнішнім заохоченням дитини (цукерки, гроші або іграшки), щоби побачити її відповідальну поведінку.
Якою повинна бути міра відповідальності дитини?
Інтелектуальний рівень дітей зростає в міру їх дорослішання, тому батьки повинні давати дітям роботу, відповідну їхньому віку. Спочатку діти повинні успішно засвоїти відповідальність на більш низьких рівнях, а потім уже переходити до більш складних завдань. Занадто велика кількість завдань може засмучувати дітей, примушуючи відчувати, що вони не можуть виконати жодне завдання належним чином. Діти, яким дають занадто складні завдання, можуть уважати, що вони невдахи й не у змозі впоратись ні з чим. Але діти, від яких узагалі не очікують відповідальності, можуть відчувати себе не здатними й мати занижену самооцінку. Щоби підвищити самооцінку дитини, батьки повинні підвищувати рівень відповідальності в міру її дорослішання.
Діти ясельного віку в якості практики відповідальної поведінки можуть самостійно мити руки, прибирати свої іграшки, вибирати між апельсиновим та яблучним соком і ділитись іграшками із друзями. З раннього віку діти повинні вміти робити контрольований вибір і мати обмежені повноваження. Маленькі діти повинні отримувати короткочасні завдання. Великі завдання треба розділяти на більш дрібні, можливо, протягом дня чи тижня.
Діти молодшого шкільного віку можуть виконувати такі домашні обов'язки: накривати та прибирати зі столу, розвішувати рушники й виносити сміття. Вони повинні вчасно робити домашні завдання, готувати одяг до школи та утримувати в чистоті й порядку свою кімнату. У цьому віці вже треба дозволяти дітям користуватися своїми грішми. Нехай вони припускаються помилок і, звісно, потерпають від наслідків. Дітям, які хочуть нову іграшку, можна порадити збирати, відкладати гроші на її придбання. Якщо вони витрачають гроші на щось інше, то повинні розуміти, що так вони позбавляють себе можливості придбати нову іграшку, доки знову не накопичать на неї.
Залучайте дітей до вибору, установлення правил виконання й визначення наслідків за невиконання домашніх справ та обов'язків. Коли діти особисто зацікавлені у своїх діях, вони охочіше будуть виконувати свої обов'язки. У цьому віці діти краще розуміють позитивні уроки відповідальності й наслідки безвідповідальності.
Діти середнього шкільного віку можуть виконувати безліч домашніх обов'язків. Вони можуть мити посуд, підлогу, прати, няньчити маленьких дітей і готувати прості страви. У віці 10–12-ти років багато дітей починають дізнаватися про соціальну несправедливість. Порозмовляйте з ними про те, що вони можуть зробити для вирішення соціальних проблем. Деякі діти починають добровільно допомагати у притулках, учити молодших школярів або виконувати доручення літніх сусідів. Ці дії можуть перерости в більш великі проекти допомоги в підлітковому віці, коли діти здатні брати на себе ще більше відповідальності.
Старшокласники здатні нести відповідальність за багато завдань удома та школі. Тому їм треба довіряти й давати можливість брати активнішу участь у житті сім'ї й колективу. Підлітки повинні нести відповідальність за час, який вони проводять у телефонних розмовах; займатись домашніми справами, такими, як допомога у дворі, приготування їжі, турбота про молодших братів і сестер, виконання сімейних доручень і купівля продуктів; працювати неповний робочий день, управляти власним банківським рахунком. Покладайте на підлітків відповідальність розпоряджатися власними грішми, щоб вони взяли важливі уроки зі своїх спроб і помилок. Таким чином, ви краще підготуєте їх до управління своїми фінансами, коли вони стануть дорослими.
Які навички потрібні дітям для розвитку відповідальності?
Ви можете навчити дитину таких необхідних навичок для підвищення здатності нести відповідальність:
- Наполегливість. Діти повинні усвідомлювати важливість наполегливої роботи над завданнями й обов'язками. Дитині потрібно тренувати навички, необхідні для виконання конкретного завдання. «Спробуй ще і ще раз» – ці слова повинні стати одним з девізів вашої родини.
- Обов'язковість при виконанні завдань. Діти повинні навчитись до кінця виконувати домашні завдання або домашні обов'язки. Допоможіть дитині зрозуміти, що процес так само важливий, як і кінцевий результат.
- Прийняття рішень. Наводьте альтернативні варіанти й допоможіть дітям розставляти пріоритети при прийнятті рішень. Починайте вчити їх цього вже в молодшому віці, щоб, коли діти виростуть, вони могли визначати обґрунтованість своїх рішень і на собі відчути переваги або наслідки свого вибору.
- Мотивація. Коли діти внутрішньо мотивовані, вони націлені на виконання завдань без необхідності в додаткових указівках і спонуканнях. Якщо дітей мотивувати тільки зовнішніми факторами, такими, як гроші чи винагорода, вони будуть поводитись відповідально тільки для того, щоб отримати це, і не зможуть поводитись відповідально, коли винагороди не буде. Прищеплюйте дітям важливе розуміння того, що бути відповідальним треба тому, що це обов'язок і привілей, а не тому, що за це можна отримати матеріальну винагороду.
- Тайм-менеджмент (управління часом). У дітей можуть виникати труднощі при плануванні часу на виконання домашніх справ і завдань. Батьки можуть навчити своїх дітей користуватися щоденником і складати розклад. Перегляньте події дня, допоможіть дітям скласти план виконання завдань та оцініть, чи були їх обов'язки виконані своєчасно.
- Спілкування. Проводьте регулярні сімейні зібрання із приводу домашніх обов'язків. Нехай кожна дитина висловиться; усі повинні уважно слухати, коли кожний член сім'ї розповідає про свої завдання, успіхи та помилки. Нехай дитина розповідає про те, як вона зуміла продемонструвати відповідальність.
Що можуть зробити батьки, щоб навчити дитину бути відповідальною?
- Будьте прикладом. Коли діти бачать, що ви берете на себе відповідальність, піклуєтеся про інших, у всьому встигаєте вчасно, дотримуєтеся своїх обіцянок, не виправдовуєтесь і не звинувачуєте іншого у своїй помилках, вони дізнаються про переваги надійної людини. Діти більш схильні наслідувати відповідальність, коли вони бачать конкретні приклади, а не тоді, коли просто чують, як батьки кажуть їм бути відповідальними. Пам'ятайте, що ваш приклад буде мати довгострокові наслідки.
- Розповідайте про відповідальні вчинки. Щодня виділяйте час, щоби порозмовляти з дитиною про події дня, періодично обговорюйте відповідальну поведінку. Обговорюйте конкретний приклад людей, яких знають ваші діти, як вони діяли відповідально, і яких особистих і соціальних переваг вони домоглись такою своєю поведінкою.
- Поясніть, яка поведінка є безвідповідальною. Коли ви припускаєтесь помилки, визнайте її, і нехай ваша дитина знає, що ви теж повинні вчитись на помилках і будете прагнути бути більш відповідальними в майбутньому. Точно так само, коли ваша дитина припускається помилки, нехай вона візьме на себе відповідальність за неї. Укажіть приклад того, як люди поводяться безвідповідально, й обговоріть негативні наслідки, з якими вони зіштовхуються через свій негативний вибір. Такі бесіди вчать дітей того, що бути безвідповідальним погано. Коли діти бачать, як безвідповідальна поведінка впливає на їхнє життя й життя інших людей, вони починають розуміти, що всім буде краще, якщо кожний буде приймати мудрі рішення й поводитися сумлінно.
- Використовуйте персонажів оповідань. Використовуйте літературу, щоби передати важливі уроки відповідальної поведінки й інші риси характеру. Бібліотерапія дозволяє дітям висловлювати свої почуття із приводу дій або поведінки персонажа, дає їм можливість порівняти себе з ним, стати на його місце, знаходити вихід з різних ситуацій, в які він потрапляє, і розуміти, як досвід персонажа впливає на його власне життя. Коли дитина прочитає про персонажа, який поводиться відповідально чи безвідповідально, спитайте, чи зрозуміла вона, чому персонаж поводиться так, а не інакше.
Як розвиток відповідальності допомагає дітям у навчанні?
Діти збагачуються досвідом при навчанні бути відповідальними. Удома вони сильніше відчувають себе частиною родини, коли беруть участь у домашніх справах, які допомагають усій сім'ї. Також вони відчувають почуття виконаного обов'язку у школі, коли беруть відповідальність за виконання певних завдань і добре справляються з ними. Коли діти діють відповідально, їхні організаційні здібності покращуються і вдома, і в школі. Сумлінні учні розуміють, що вони несуть відповідальність за своє навчання й досягнення меж своїх можливостей. Внутрішня винагорода за добре виконану роботу буде мотивувати ваших дітей виконувати інші завдання вдома та у класі. Їхня самооцінка буде рости завдяки можливостям досягнення успіху.
Якщо діти практикують відповідальну поведінку, вони починають уважати себе гідними й надійними, що сприяє розвитку їхнього почуття унікальності. Відповідальність і продуктивність допомагає дітям відчувати, що вони важливі. Наші діти повинні розвивати глибоке почуття відповідальності, щоби бути успішними, надійними громадянами й упевнено вирішувати будь-які проблеми у своєму житті.
Джерело:https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/3387/
