Коли в сім’ї з’являється друга дитина… Інколи буває так, що поява нового члена сім’ї викликає зовсім неочікувану реакцію старшої дитини. Вона може намагатися виглядати дуже безпомічною, аби довести батькам, що потребує не меншої опіки, ніж вони дають меншому братику чи сестричці (інколи діти, намагаючись стати такими ж маленькими, як і новонароджене дитя, починають знову мочитися в ліжко, смоктати пальці, чи шепелявити і т. ін.). Може бути й інша, більш ворожа та агресивна реакція на «новенького»: старша дитина може бажати всіляко (в тому числі фізично) скривдити молодшу, привласнити собі її речі, або повністю ігнорувати.
Якщо Ви помічаєте подібну реакцію своєї старшої дитини на появу молодшого братика чи сестрички, потрібно докласти усіх зусиль, аби полегшити її страждання, проявом яких є, власне, ця ревнивість.
Є одна дуже поширена помилка, якої допускаються батьки, незалежно від віку їхніх чад: порівняння дітей. «Ти такий нечемний, подивись, твоя піврічна сестричка поводиться набагато краще, завдає мені менше клопотів! Як тобі не соромно?!», — ця фраза може наштовхнути старшу дитину на думку, що її більше не люблять, а для дітей немає нічого гіршого, ніж таке переконання. Не варто започатковувати естафету між своїми дітьми, чи конкурс «Хто кращий?». Часом, через несвідомі помилки батьків, ця «естафета» затягується, отруюючи життя вже зрілих, дорослих людей: братів і сестер.
Ще одні «граблі», які краще оминути – це повне відсторонення старшої дитини від догляду за молодшою. Бажаючи зробити все самостійно, щоби не додавати старшій дитині клопотів, які стосуються догляду за молодшою (аби ще більше не загострити її агресивного налаштування), робимо лише гірше. Навпаки, дозвольмо старшій дитині почуватись потрібною, нехай гордиться тим, що є старшою, а отже більш поважною: радьтеся з дитиною, як одягнути маленького карапуза, попросіть допомогти Вам скупати маля (хай це буде просто присутність старшої дитини, наприклад, вона потримає мочалку, або подасть Вам термометр для вимірювання температури води) і ін. Якщо старша дитина хоче взяти на руки молодшу, погратися з нею, — не забороняйте їй словами «Ні-ні! Ти можеш впустити маля! Тільки нашкодиш!». Допоможіть старшій дитині ближче познайомитися з новим членом сім’ї, всіляко сприяйте їхньому спілкуванню. Розкажіть старшій дитині, що вона теж була немовлям, таким же кумедним, крикливим і безпомічним. Погортайте разом альбом з фотографіями, на яких старша дитина – ще маля.
І головне – пам’ятайте, що цей період є для старшої дитини дуже нелегким, зараз вона особливо потребує Вашої уваги. Звичайно, на словах це значно простіше, адже встигнути ВСЕ мамі, яка ще сама не оговталася після пологів, — не так легко. Можливо є речі, які можна відкласти на потім (наприклад чергове прибирання), натомість провівши додатково час із старшою дитиною. Ходіть разом на прогулянки, влаштуйте сімейне свято (похід в зоопарк чи на атракціони), просто поговоріть, почитайте разом улюблену книгу дитини, поскладайте конструктор і т. ін. В жодному разі не можна порушувати сімейних традицій, що вже склалися у Вашій сім’ї до появи нового її члена, особливо ті, що стосувалися старшої дитини. Наприклад – читання книги перед сном, або похід в кафе кожної неділі, чи ін. Якби сильно Вам не вистачало часу і сил, — маєте зберегти ці традиції, аби старша дитина не відчувала озлоблення через те, що молодша забрала на себе всю увагу і зруйнувала ту ідилію, яка була до її народження.
На останок хочеться сказати: те, що відбувається з Вашою старшою дитиною – цілком нормальні, природні речі, які з часом стануть лише спогадом, з якого ви всі разом будете сміятися. Поява маленького братика чи сестрички може стати для старшої дитини важливим кроком у дозріванні, навчить жити разом і ділитися з іншими, допоможе зрозуміти, що у світі вистачить місця для всіх.
Автор: Марта Павлюк
http://mama-tato.com.ua
