Чому звільнення вчителя з конотопської школи - це виправдане рішення
Ви пам'ятаєте часи, коли вчителі змушували старшокласниць змивати макіяж, забороняли фарбувати нігті, лаяли за неправильно надіти форму? Так ось, вони тривають. Днями в одній з конотопських шкіл завуч відрізала пасмо волосу в учениці Діани Московських, таким чином покаравши її за неакуратну зачіску. «Вона сказала: от би би сюди ножиці! І тут на другій парті сидів мій однокласник і каже: в мене є! Ну, він, може, думав, що вона пожартувала», — розповіла дівчина в інтерв'ю ТСН. Після інциденту завуч вибачилася перед школяркою, і та її пробачила. «Мої однокласники вважають, що якби з ними це сталося, то б їхні батьки добилися, щоб її звільнили», — поділилася Діана, яку виховує одна бабуся. Реакція на шкільний конфлікт не змусила себе чекати і вже на наступний день після інциденту вчительку звільнили. Зараз педагогічний колектив виступає на захист своєї колеги, вважаючи таке покарання для неї занадто жорстоким. Психолог Марія Фабричева і юрист Ольга Просянюк коментують ситуацію і розповідають про методи експрес-допомоги дитині в подібних випадках.
Марія Фабричева, психолог, сімейний консультант-медіатор
Сторона 1. Вчитель
Буду досить жорсткою, але при всій повазі до педагога, вона — доросла людина, вона — вчитель і повинна розуміти, що впливає на життєві сценарії дітей, а значить, повинна займатися профілактикою своєї емоційної сфери. Практикувати емоційну саморегуляцію можна вдома хоча б раз в тиждень — педагог може «викрикуватися», «виписуватися», робити розслаблюючу гімнастику для себе, звертатися за допомогою до соціальних служб, психологів, стежити за своїм психологічним станом, ендокринної системи — все це впливає на життя і психіку учнів. Ми не можемо знати, що точно передувало інциденту, але абсолютно очевидно, що у педагога були накопичені негативні почуття і в один момент, як спалах, вилилися в таку драму. Вважаю, що вчителям з подібних ситуацій, потрібно робити висновки і займатися собою, не допускати емоційного вигоряння і перевантаження.
Сторона 2. Школярка
Що стосується дівчинки, важливо розуміти, що підлітки дуже вразливі. З одного боку, підліток — достатньо дорослий і прагне до самостійності, з іншого, він все ж ще маленький і потребує підтримки. І ось уявіть, що стоїть біля дошки дівчинка, уразлива і ще незріла особистість (відповідь біля дошки, особливо в наших школах, — це вже сам по собі стрес), як раптом над нею чинять насильство. А я наполягаю, що цей вчинок вчителя — це насильство, тому що підійти до людини і не дати їй права на виправдання, не дати їй права сказати «стоп» і відрізати частину волосся — це акт насильства. Коли ми без просу чіпаємо людину, коли ми без просу ліземо в душу, — це все насильство. І, звичайно ж, це колосальний стрес, а для дівчинки подвійний — це називається «психологічний тупик», коли людина завмирає на частки секунди і їй здається, що виходу немає. Потім ситуація розвивається, але на психологічному рівні ця частина нас так і залишається «застрягла», і потрапивши в схожі умови, ми знову і знову проживаємо такий стрес.
Що важливо у цій ситуації:
1. Дитині в цій ситуації важливо роз'яснити, що не завжди з нами поводяться не тактовно по нашій вині, іноді це відбувається з причин, від нас не залежать, — тобто це відповідальність іншої людини. Незаплетене волосся — це взагалі ні про що. І говорити: «А ось заплела б, нічого б і не сталося», — це значить підтримувати насильство. Дитині потрібно пояснити, що вона має право зупиняти насильство, говорити «ні», «стоп», «ви не має права так зі мною поводитися», «вибачтеся переді мною за те, що так повелися», навіть якщо перед нею людина набагато старша. Потрібно йти від помилкових переконань, що дорослому слова поперек не можна сказати. Якщо дорослий застосовує насильство по відношенню до дитини, то він апріорі неправий.
2. Дівчинка проявила великодушність, пробачивши викладача, але всередині у неї залишилися непрожиті почуття. І якщо ми говоримо про психологічну допомоги підлітку, важливо дозволити йому в захищеній атмосфері висловити свій гнів. Тобто дитина приходить додому, розповідає батькам цю історію. Подумайте, що б ви відчували на місце дитини? Сором, страх, гнів, образу, смуток... І ці почуття потрібно допомогти дитині висловити і прожити. Нехай він або вона потопає ногами, покричить, поплаче — потрібно розділити з дитиною ці почуття і дати їй підтримку. Дітям дуже важливо знати в цей момент, що батьки її приймають будь-якою.
3. Далі потрібно спокійно розібрати ситуацію: що сталося, як це сталося — таким чином дитина отримує підтримку від батьків, готових її завжди захистити. Вона повинна знати, що батьки на її боці. На жаль, у багатьох наших батьків є невідомий страх перед вчителями і благоговіння, мовляв, вчитель завжди правий — це все пережитки радянської школи, це помилкове переконання. Педагог така ж людина, як і всі. І в цьому контексті має сенс прийти поговорити з учителем, прояснити ситуацію і наполегливо попросити, порекомендувати, вимагати, щоб він не смів проводити подібні акти по відношенню до дитини.
Сторона 3. Учень
Роль хлопчика, який дав ножиці, теж дуже важлива. Дитину просять дати ножиці, він їх дає, і ними відрізають волосся його однокласниці. Можна припустити, що якщо не проговорити цей момент з хлопчиком, то в ньому глибоко вкорениться почуття провини. А почуття провини завжди знаходить сценарій покарання у дорослому житті. І такі хлопчики потім знаходять тих, хто їх буде карати, будуть занадто догоджати, вважаючи, що колись скоїли щось жахливе. Тому з дитиною, що мимоволі стала союзником у такому акті насильства, теж потрібно проговорити емоції, розділити свої почуття і навчити її як мінімум говорити «ні», а ще краще задавати питання «навіщо?». Тому що ми маємо право прояснювати те, що нам незрозуміло, якщо у нас щось просять і навіть якщо нам всього 12 років, наприклад. І я наголошую, що це не про хамство, це про здорові взаємини, які передбачають повагу до особистості. А якщо ми не вчимося цього в дитинстві і отримуємо послання світу, що нас можна ображати і не поважати, то ми дуже важко і довго добираємо це все в дорослому житті.
Чи дійсно звільнення — це настільки радикальний метод в такій ситуації, розбирається Ольга Просянюк, керуючий партнер Адвокатського об'єднання «AVER LEX».
У Законі України «Про загальну середню освіту» передбачено, що педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, а фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти (ст. 24).
В ЗУ «Про освіту» зазначено, що педагог повинен дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента (ст. 56). Така ж норма передбачена і в Типових правилах внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладах Міністерства освіти України, затверджених Наказом Міністерства Освіти України №455 від 20.12.93 р.
Учні мають гарантоване право на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність (ст. 51 ЗУ «Про освіту»).
За порушення трудової дисципліни педагогічними працівниками Типовими правилами внутрішнього розпорядку передбачено два види покарання – догана або звільнення. При чому звільнення можливе лише за наявності двох доган протягом року. Ніякого іншого виду відповідальності за порушення трудової дисципліни для працівників навчальних закладів законодавством України не передбачено.
Зазначені дії завуча повністю підпадають під вищезазначені статті, оскільки явно порушують права учениці, а також принижують її честь і гідність.
Що ж у таких ситуаціях слід робити учням та їх батькам?
По-перше, потрібно написати скаргу на викладача на ім'я директора навчального закладу, з описом ситуації яка склалася.
По-друге, якщо скарга на ім'я директора не мала ніякого ефекту, потрібно звертатися з скаргою та на викладача, і на директора вже в районне управління міністерства освіти з метою проведення перевірки і надалі застосування до них санкцій, передбачених чинним законодавством України.
Джерело:http://womo.ua/kas-zashchitit-svoego-rebenka-ot-nepriemlemogo-otnosheniya-v-shkole/
