Ми засуджуємо випускників інтернатів чи дитячих будинків за алкоголізм, проституцію та інші вчинки, вважаючи, що це генетичний спадок… Але чи насправді передається така поведінка генетично? Візьмемо до прикладу алкоголізм. Генетично може передатися лише схильність організму до такого способу засвоєння алкоголю, внаслідок чого швидше може розвинутися залежність.
Така схильність є в багатьох людей, проте не всі стають алкоголіками. Чому? А тому, що в них є сім’я, друзі, робота, зацікавлення. Їм не потрібно шукати розради в чарці. Так само і з проституцією. Якщо мати була повією, це не означає, що донька приречена на таке саме життя. Проте, якщо в житті цієї дівчинки не буде людини, яка скеровуватиме її в правильному напрямку й підтримуватиме у важкі хвилини, через безвихідь, через брак досвіду і знань, ймовірно, вона піде слідами мами.
Чи буде в цьому її вина? Чи, можливо, вина буде на плечах тих, хто міг допомогти, але подумав: «А що я тут можу зробити?»…